середу, 23 грудня 2020 р.

    Друзі, щиро дякуємо усім, хто відгукнувся та взяв участь у конкурсі щодо створення символу бібліотеки! Ваші малюнки надихнули нас. Маємо надію, бібліотечний талісман вам сподобається. Але секрети не розкриваємо, поки що…


 


 

середу, 16 грудня 2020 р.

День музики "Людвіг ван Бетховен"

   


   16 грудня 2020 року виповнюється 250 років від дня народження видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена.

  Людвіг ван Бетховен - це найбільше явище в світовій музичній культурі, композитор ще за життя став легендою. Він був настільки неймовірно талановитим і цілеспрямованим, що, навіть втративши слух, продовжував створювати свої, що не мають рівних, геніальні шедеври. Видатний маестро стояв у витоків романтизму в західноєвропейській музиці і був безпосереднім засновником нової ери, яка прийшла на зміну  класицизму. У дитинстві вивчившись музиці на клавесині з його характерним мереживним звучанням, Бетховен згодом популяризував фортепіано, створивши 5 концертів, 38 сонат, близько 60 п'єс і кілька десятків інших творів для цього музичного інструменту.

Цікаві факти про Бетховена.

1. Відомий композитор був найстаршою дитиною, його батько працював співаком у придворній капелі (тенор), а мати шеф-кухарем при королівському дворі. Крім Людвіга, в сім’ї ще росло семеро дітей. Батько дуже хотів зробити із старшого сина справжнього Моцарта.

 2. З малого віку батько навчав його грі на скрипці і клавесині, хотів зробити з маленького Людвіга другого Моцарта. У 1780 році в Бонн приїхав Крістіан Готлоб Нефе, органіст і композитор. Він і став справжнім учителем Бетховена. Через бідність Людвіг кинув школу, але самостійно вивчив латину, французьку та італійську мови.

3. Бетховен завжди відрізнявся від тих людей, які його оточували. Дами та кавалери з вищого світу були охайно одягнені, причесані і доглянуті, Людвіг же ніколи не приділяв уваги зовнішньому вигляду. Також він відрізнявся своєю різкістю, але його друзі завжди були впевнені в його доброті. Одного разу, під час виступу перед публікою, один з гостей почав розмовляти з невідомою для нього дамою, помітивши це, Бетховен сказав: «Я не буду грати, оскільки тут є свині!».

4. У 1796 році Бетховен починає втрачати слух, йому було тільки 26. У нього розвивається отит – запалення внутрішнього вуха, що приводить до дзвону у вухах. За порадою лікарів він надовго усамітнюється в маленькому містечку Хайлігенштадт. Однак спокій і тиша не поліпшують його самопочуття. Бетховен починає розуміти, що глухота невиліковна. Через глухоту Бетховен рідко виходить з дому, втрачає звукове сприйняття. Він стає похмурий, замкнутий. Саме в ці роки композитор один за іншим створює свої найвідоміші твори.

5. Перед тим, як почати роботу і написати черговий твір, Бетховен брав величезний таз з крижаною водою і занурював туди  голову. Незрозуміло, чи допомагало це йому, можливо свого часу він просто зробив це своєю звичкою, яка тривала до кінця життя.

6. Бетховен не міг множити цифри, це йому просто не вдавалося, як би він не намагався. Але дивна річ, він обожнював варити собі каву тільки з 64 зерен.

7. Одного разу, коли він гуляв із Гете, йому зустрілася свита імператриці, на подив усім Бетховен не став кланятися, як це зробили інші. Він просто злегка доторкнувся до свого капелюха.

 8. У 1824 році Бетховен виконав дев’яту симфонію. Публіка влаштувала композитору овацію. Відомо, що Бетховен стояв спиною до залу і нічого не чув, тоді одна зі співачок взяла його за руку і повернула обличчям до слухачів. Люди махали хустками, капелюхами, руками, вітаючи композитора. Овація тривала так довго, що присутні там поліцейські чиновники зажадали її припинення. Подібні вітання допускалися тільки по відношенню до особи імператора.

9. Бетховен помер 26 березня 1827 року. Понад двадцять тисяч чоловік йшли за його труною. Під час похорону була виконана улюблена заупокійна меса Бетховена Реквієм до-мінор Луїджі Керубіні .

10. У 2007 році Крістіан Рейтер, віденський експерт судової медицини, дослідивши волосся Бетховена, що збереглося, дійшов висновку, що в організмі композитора вміст свинцю перевищував допустиму норму, що могло стати причиною смерті. За його припущенням, лікар Бетховена Андреас Ваврух регулярно протикав хворому черево, а на рану, що утворювалась, накладав примочки зі свинцю.

    Більш детальну інформацію про життя та творчість німецького композитора ви дізнаєтеся перейшовши за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=J0DrjxXgFE8

https://www.youtube.com/watch?v=h64jnbyMtd0

 https://www.youtube.com/watch?v=ELs_afPOdMo

 https://www.youtube.com/watch?v=CIFflkjUjS0





 

Ювілейна виставка художника-графіка Якова Павловича "Сповідь"

       Чудовій людині, талановитому митцю, нашому улюбленому оптимістичному художнику Якову Мар'яновичу Павловичу — 80!!!

У нашій бібліотеці розміщена ювілейна виставка митця. Приходьте розшифровувати різні знаки, піктограми, екслібриси, а також дізнатися про секрети створення музейних експозицій та ландшафтного дизайну. Це дуже цікаво!

 













понеділок, 7 грудня 2020 р.

Зачарована квітами



7 грудня виповнюється 120 років від Дня народження “найквітковішої” художниці України Катерини Білокур.

     Художниці, яка не маючи жодної освіти, ні початкової шкільної, ні художньої, піднялася на високий щабель професійної майстерності, а головне, віднайшла свою манеру живопису і свій стиль.

Картини українки Катерини Білокур відомі не тільки українцям, а й поціновувачам мистецтва зі всього світу. Майстриня “наївного мистецтва” стала першою жінкою, про шедеври якої дізнався весь світ.

Пропонуємо дізнатися трохи більше про талановиту майстриню та подивитися на картини, які підкорили багатьох досвідчених художників.

Три картини Білокур — “Цар-Колос”, “Берізка” і “Колгоспне поле” були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). 

“ЦАР-КОЛОС” (1949)


“БЕРІЗКА” (1934)


“КОЛГОСПНЕ ПОЛЕ” (1948-1949)


Цікаві факти про Катерину Білокур.

Шість жоржин на картині “Колгоспне поле” Білокур малювала три тижні.

Довгий час художниця не ґрунтувала полотна, внаслідок чого її твори темніли, втрачали свій справжній колір.

Перші картини малювала вугіллям на клаптиках тканини.

Малювала картини не в приміщенні, а на повітрі, весь час переносячи мольберт з місця на місце. Так поволі заповнювалося все полотно написаними з натури мотивами у відповідності до заздалегідь продуманої до деталей композиції.

Окрім квітів, Катерина Білокур малювала пейзажі та портрети.

На честь художниці поставили балет “Катерина Білокур”.

В Полтавському художньому музеї є лише чотири картини Катерини Білокур: Квіти в тумані, Квіти, Пшениця, квіти, виноград і Півонії. 

Її іменем названі вулиці, премія за визначні твори традиційного народного мистецтва, міжрегіональний фестиваль народної творчості.

 У 2000 році на честь Катерини викарбувано пам'ятну монету.

За мотивами її творчості знімали стрічки, ставили вистави.

Більш детальнішу інформацію про життя та творчість Катерини Білокур ви можете дізнатися з цих джерел:

https://www.youtube.com/watch?v=yBWF1tz8V5c

https://www.youtube.com/watch?v=Pi_iw6yG0M0

https://www.youtube.com/watch?v=GSRwdhlnFrs

https://www.youtube.com/watch?v=TBXfQncfrRI

                                                                  



 

 

 

 

четвер, 12 листопада 2020 р.

понеділок, 19 жовтня 2020 р.

четвер, 15 жовтня 2020 р.

понеділок, 12 жовтня 2020 р.

Година музики "Лучано Паваротті - "золотий голос" Італії"


     "Як можна стояти перед повною залою і говорити щось, у що сам не віриш? У цій професії не можна блефувати, це не гра в покер. Це радше гра в шахи. Якщо ти програєш, виправдань не буде".
                                                   Лучано Паваротті

85 років від дня народження Лучано Паваротті (1935-2007), італійського оперного співака (ліричний тенор), одного з найвидатніших оперних тенорів другої половини ХХ ст. Його називали “Королем верхнього до” за те, що став першим тенором, котрий заспівав усі дев’ять до другої октави в арії “Quel destin” із “Доньки полку” Гаетано Доніцетті, а ще – “найринковішим голосом у світі” – такий титул присвоїв йому “Форбс”. 

На великій сцені, а це були провідні оперні театри світу, такі як Ковент-Гарден, Ла Скала, Метрополітен-опера, Штатсопер, Паваротті співав 40 років. Його обожнювала публіка, але його так само визнавали й музичні критики. Останні, за дивовижний (“сонячний”) тембр співака, вибачали йому навіть відкриті “реверанси” у бік популярної музики й мас-мистецтва – такі, як спів трьох тенорів (Паваротті, Домінго, Карерас) на стадіоні чи дуети з поп-зірками. Він поєднував у собі дивовижні вокальні дані з щирістю і відкритістю. На сольні концерти Паваротті приходили сотні тисяч слухачів. На одному з таких виступів у нью-йоркському “Метрополітен-опера” глядачі були настільки у захваті від його голосу, що завісу довелося підіймати 165 разів. Цей унікальний випадок був занесений до Книги рекордів Гіннеса. 500 тисяч глядачів слухали його концерт у Центральному парку Нью-Йорка (і ще понад мільйон дивилися виступ по телевізору) – таку аудиторію не збирав жоден із популярних виконавців.

З 1992 року Паваротті брав участь у благочинних концертах “Паваротті та друзі”. Проект миттєво зажив колосальної слави завдяки участі рок-музикантів Браяна Мея і Роджера Тейлора (Queen), Стінга, Елтона Джона, Боно і Еджа (U2), Еріка Клептона, Джона Бон Джові, Браяна Адамса, Бі Бі Кінга, Селін Діон, гурту Cranberries, відомих італійських виконавців, котрі разом із Паваротті й оркестром співали свої кращі пісні. Альбоми, записані проектом “Паваротті та друзі”, стали сенсацією на ринку популярної музики. Дискографія Паваротті складається з понад ста дисків. Серед записів – партії в десяти операх Верді, п’яти операх Пуччіні; партії Каніо в “Паяцах” (диригент Ріккардо Муті), Енцо в одному з записів “Джоконди” Понк’єллі (диригент Бруно Бартолетті) та інші.

Посилання на трейлер фільму та музичні твори у виконанні  Лучано Паваротті :

 https://www.youtube.com/watch?v=qlF1uuylHjk Паваротті - офіційний трейлер (український)

https://www.youtube.com/watch?v=cWc7vYjgnTs Luciano Pavarotti sings "Nessun dorma" from Turandot (The Three Tenors in Concert 1994)

https://www.youtube.com/watch?v=GaB9F3R9cIY

Dalla: Caruso

https://www.youtube.com/watch?v=B2Iu3Up8TLQ Luciano Pavarotti, Andrea Bocelli - Notte 'e piscatore (Live)

 

 

 


 

 


суботу, 10 жовтня 2020 р.

З Днем художника України!

    В Україні День художника відзначають щороку в другу жовтневу неділю. 
    Художники — люди з особливим мисленням. Вони бачать те, чого не бачать звичайні люди, знаходять прекрасне в повсякденному, вміють зобразити думки на полотні, закарбувати емоцію або навіть мелодію.
    Хай кожен художник одного дня відчує на собі прожектори слави, що освітять його картини! 


 

вівторок, 6 жовтня 2020 р.

понеділок, 14 вересня 2020 р.

Година мистецтва...

Подільський розпис широко побутував у Хмельницькій, Вінницькій, частині Тернопільської та Одеської областей. Ним прикрашали хати та господарські будівлі – ззовні і всередині, предмети домашнього вжитку (скрині, шафи, рами, полиці, вози, керамічний посуд). До нашого часу дійшло не так вже й багато візерунків.  Найпоширенішими образами є садові декоративні та лугові квіти, лісові трави, Дерево життя, зображення птахів, дуже рідко – тварин, людей. Використовували елементи розпису – крапочки, хвилясті лінії, ягідки, вишеньки та кольори: синій, червоний, жовтий, зелений, малиновий тощо. 

Сьогодні для учнів НВК № 2 разом з майстринею Оксаною Цимбалюк (головою спілки художників Дунаєвеччини) було проведено майстер-клас Подільський розпис – перлина рідного краю.

Діти мали змогу створити свій неповторний візерунок використовуючи техніку подільського розпису.




























 

четвер, 10 вересня 2020 р.

126 років від Дня народження Олександра Довженка...


10 вересня 1894 року в селі В’юнищі, що на Чернігівщині народився відомий український письменник, художник і режисер Олександр Довженко.

Його батьки були не писемними, але походили з далекого козацького роду.

Олександр Довженко увійшов в історію світового кіно як творець художніх фільмів Звенигора (1928 р.), Арсенал (1929 р.), Земля (1930 p.), Щорс(1939 р.), Поема про море (1956 р.).

Його фільми стали новим словом у світовій кінематографії, а кінострічка Земля увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів.

Літературну славу йому принесла кіноповість Зачарована Десна.

Іменем Довженко названі вулиці в Москві, Раменкі, Новій Каховці, Одесі. На головній будівлі Одеської кіностудії в його честь встановлено меморіальну дошку.

ОСНОВНІ ТВОРИ:

      Кіноповісті Земля, Україна в огні, автобіографічна повість Зачарована Десна, новели Ніч перед боєм, Воля до життя, Щоденник.


 

понеділок, 17 серпня 2020 р.

“Художній світ Олексія Штанка” (70 років від дня народження українського художника-ілюстратора).

Олексій Володимирович Штанко — український художник-графік і педагогзаслужений діяч мистецтв України. Народився 19 серпня, 1950 року в селї Пії  Київської області. Походив з роду кагарлицького сотника Опанаса Штанька.

З 14 років навчався в Київському художньо-промисловому технікумі. 1979 р. — закінчив Київський художній інститут. Навчався у Василя Перевальського, Андрія Чебикіна, Василя Чебаника. Згодом викладав у цьому інституті на кафедрі графіки.

Як художник працював в області книжкової графіки, кіноплаката, малювання марок.

Творчість Олексія Штанка була присвячена українській історії. У квітні 2018 року в Музеї книги і друкарства України  пройшла виставка “Ось де, люди, наша слава, Слава України!”, присвячена творчості художника. Там були представлені ілюстрації до двох книг “Конституція Пилипа Орлика” та “Як жив український народ”, за які він був відзначений медаллю Української Академії мистецтв.

Художник створив цілу серію портретів гетьманів, діячів української культури.



Поштові марки він також малював на історичні теми. Його марка “Князь Данило Галицький”  названа найкращою в Україні за 2001 рік.


Брати Сергій та Олександр Харуки ініціювали щорічну нагороду імені художника Олексія Штанка для митців-художників, які зробили значний внесок у розвиток мистецтва книги. “Нагорода імені художника О. Штанка” вручається в рамках однієї з трьох номінацій Пам'ятної відзнаки “Достойному”, а саме в номінації “За виняткове оформлення та ілюстрування”.



понеділок, 3 серпня 2020 р.

110 років від дня народження Дональда Біссета

Дональд Біссет – англійський дитячий письменник, художник, кіноактор і театральний режисер. Народився 3 серпня 1910 року в Брентфорді, Мідлсекс, Англія.

Біссет створив світ коротких казок, до того ж не лише втілив свої задумки у двох книгах, які прославили його – "Забутий день народження" і "Подорож по річці Часу", – а й здійснив телепостановки з кращих своїх казок.

Його перша книжка коротеньких казкових оповідей вийшла 1954 року в серії "Читай сам". Потім були "Розповім іншого разу", "Розповім коли-небудь". Згодом з'явилися збірки, об'єднані одними і тими ж героями: "Як", "Бесіди з тигром", "Пригоди качки Міранди", "Кінь на прізвисько Серпанок", "Подорож дядечка Тік-Так", "Поїздка в Джунглі" та інші. Усі книги виходили з малюнками самого автора.




Його милі, потішні казки дуже виразно розповідають про те, якою цікавою та неповторною країною є Англія, про її звичаї та жителів, нехай і казкових, але зі справжніми англійськими характерами й особливим почуттям гумору.

В Англії Біссет відомий і як кіноактор. Він зіграв ролі в 57 фільмах і телесеріалах, залишилися невідомими за межами Англії. Першу роль Біссет зіграв у фільмі "Go-round" в 1949 році. У 1978 році зіграв невелику роль у фільмі "Вожді Атлантида". Останню роль у кіно актор зіграв 1991 року у відомому навіть сьогодні серіалі "Суто англійське вбивство" (The Bill).

Помер Дональд Біссет 18 серпня 1995 р. в Лондоні.