четвер, 25 лютого 2021 р.

25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки

 

25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати декілька цікавих фактів про видатну українку.


 

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в невеликому містечку Звягель (нині - місто Новоград-Волинський  Житомирської області). Батько письменниці, Петро Антонович Косач, - дворянин, який дуже любив літературу і живопис, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади. Мати, Ольга Петрівна Косач, — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця, яка писала під псевдонімом Олена Пчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Олена Пчілка займалася всебічною освітою Лесі, підтримкою її творчості та лікуванням.


 

Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного досвіду.


 

Змалечку, вражена туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові предмети. Програму їй складали батьки. Не довіряючи офіційній шкільній, вони розробили свою методику: самі добирали літературу, самі визначали обсяги необхідних знань з тієї чи іншої дисципліни. Іноземних мов Лесю навчили спеціально запрошені для цього вчителі. Це дало змогу їй вільно опанувати французьку, німецьку, англійську мови, не кажучи вже про російську та польську. Окрім того, вона добре знала грецьку, латинську, болгарську, італійську, іспанську, грузинську та інші. Маючи за плечима ці знання, геніальна поетеса могла знайомитися з найпередовішими досягненнями світової думки і долучатися до них.


 

Писати дівчина почала не досягнувши ще й десятирічного віку. Вірш «Надія» позначено 1880 роком, а вже через декілька років поетичні публікації, підписані псевдонімом Леся Українка, почали з'являтися у пресі регулярно.


 

Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».

 


Леся Українка відзначалася прихильністю до тем, пов’язаних із давньою історією, з далекими середньовічними часами. Хоча де б не відбувалися події, зображені в її творах, стосувалися вони виключно сучасності. Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель, село Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім'я Косачів, – це ті місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси. Ці місця дали їй найосновніше – відчуття батьківщини, народу, його традицій і віри.


 

Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова  їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово  «мистецтво».


 

Заміж Леся Українка вийшла вже після 30 років. Все життя, як дорогоцінний скарб, збирала Леся твори народної поезії. Тут вона згодом стала вірним творчим побратимом своєму чоловікові – Клименту Васильовичу Квітці, талановитому музикознавцю. У 1894 році родина поетеси поселяється в Києві.

 


За спогадами Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової, в останні роки життя очі Українки стали надзвичайно блакитними. Всі дивувалися, адже вони були наче неземними. На жаль, фото того часу чорно-білі, тож не можемо у цьому пересвідчитись.

 

Починаючи з 1903 року, коли здоров'я Лесі Українки погіршилося, вона майже постійно живе в Грузії. Саме хвороба була причиною того, що поетесі доводилося постійно їздити з надією віднайти те чудове місце чи ліки, які позбавили б її від щоденних фізичних тортур. Лікувалася вона в Болгарії, Італії, Єгипті. Спілкування з людьми, представниками різних націй і народностей, пізнання культур інших народів, з одного боку, розширювало знання, а з іншого давало тверде переконання про самобутність і велич вітчизняної духовної спадщини.

Все життя Лесі Українки – свідоме служіння ідеї братерства. Перекладацька діяльність, популяризація серед українства досягнень світової думки і відкриття України іншим народам – взірцевий приклад подвижництва митця.

Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року у курортному грузинському містечку Сурамі. Згодом прах великої дочки українського народу було перевезено до Києва і перепоховано на Байковому кладовищі.

На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року.

 

Джерела:

https://vseosvita.ua/library/cikavi-fakti-iz-zitta-lesi-ukrainki-415320.html?fbclid=IwAR3f-i02iVVvpj9_4GakSp9_gbmBc4wNjMxiziFiIbP3xc1Yj5-Gq-o3mG0

 

https://vseosvita.ua/library/lepbuk-na-temu-lesa-ukrainka-221972.html?fbclid=IwAR30-DTKEKO12ifEy36nQp4DEaEm3k1QhHbgn8HKmeVpJZYakcXnC79s1wQ

  

https://fb.watch/3S6dRwRHqQ/

Леся Українка у програмі «Культові українці» 

https://fb.watch/3S6mIbvVCY/

«Contra Spem Spero!» Лесі Українки у виконанні українських акторів

http://news.dks.ua/index.php/news/kultura/31588?fbclid=IwAR2tmcXAymhYjB8hojGzB8i_QHraAnUpXgVEguwmY7TnYzY5YddCmYYmuJ4 Понад 50 рідкісних фотографій Лесі Українки

 

https://www.youtube.com/watch?v=pBDpNb-x36I Наша Леся” (Фільм про Лесю Українку)

 

https://www.youtube.com/watch?v=v6mrp1jrGqY Документальний фільм “ЛЕСЯ УКРАЇНКА”

 

https://www.youtube.com/watch?v=W2ttQkuegb8 Фільм “Лiсова пiсня”, за мотивом драми Лесі Українки

  

Пісні на вірші Лесі Українки:

https://www.youtube.com/watch?v=dONINH-05Ck   ТОП 4 | На слова Лесі Українки

 

https://www.youtube.com/watch?v=HR4ZAd_p2Dw&list=PLDdqOgBMaSdXDzCSGrErKtHxT7vZ5VM28   ГРАЙ МОЕ ПІСНЕ”. Вірші Лесі Українки Муз Вячеслава Кукоби

 

https://www.youtube.com/watch?v=HW43bNgizlg&list=PLDdqOgBMaSdXDzCSGrErKtHxT7vZ5VM28&index=3 КВІТИ ВЕСНИ”. Вірші Леся Українка Муз. Вяч. Кукоба

 

https://www.youtube.com/watch?v=1Mc4Ov_9TUs&list=PLDdqOgBMaSdXDzCSGrErKtHxT7vZ5VM28&index=4  КОЛИСКОВА”. Вірші Леся Українка Музика Вячеслав Кукоба

 

https://www.youtube.com/watch?v=1vWzXzy8_98&fbclid=IwAR0oH6vTzhlg3mMpdBuO23EOmBLtaAsOCchZaCUuwUFjvoKXIR2HByJckG8  Леся УКРАЇНКА "НЕ ДИВИСЯ НА МІСЯЦЬ ВЕСНОЮ" співає Наталя КАСЬКОВА, муз. - Іван Пустовий

 

https://www.youtube.com/watch?v=blmwTSnb0eI&list=PLDdqOgBMaSdXDzCSGrErKtHxT7vZ5VM28&index=7   НЕ ДИВИСЯ НА МІСЯЦЬ ВЕСНОЮ”(Дует)Вірші Леся Українка Музика Вячеслав Кукоба

 

https://www.youtube.com/watch?v=4G5TkVx2iVM  Леся Українка – “Вечірня година” - виконує ансамбль “ Дударик”

 

https://www.youtube.com/watch?v=_GajnKOxeXU   Бумбокс – “Плющ”

 

https://www.youtube.com/watch?v=effkoBQqm7g MAVKA”. The Forest Song. Official Tease Тизер до фільму  “Мавка”

 

 

 

 

понеділок, 15 лютого 2021 р.

“Реалізм високої творчості” (до 60-річчя від дня народження живописця, монументаліста, графіка – Тараса Андрійчука)

 

Реалізм високої творчості

(до 60-річчя від дня народження живописця, монументаліста, графіка –

Тараса Андрійчука)


 

АНДРІЙЧУК  Тарас  Михайлович

 народився  15  лютого 1961  року у м. Феодосія.  Закінчив Одеське  державне  художнє училище ім. М.Грекова у 1987 році З 1987 року працював художником- оформлювачем у  Хмельницьких  художньо- виробничих  майстернях та викладачем  Хмельницького національного університету.  З 1999  року член  Національної  Спілки художників  України.

Виконав низку монументальних творів у Хмельницькому та Хмельницькій області. Твори зберігаються в Нетішинській художій галереї  Арт-пласт”.  Для творчості Тараса Андрійчука характерна філософська, морально-етична проблематика. Використовує літературні, міфологічні теми, реалізм поєднує із символічністю, асоціативністю образів.  Характерна риса художньої системи митцясемантична насиченість, багатоплановість деталей як  знакових елементів образу.



Живописні роботи: “На своєму березі” (1987); Крижане дерево”, “Орлеанська діва” (1997);  Княжна”, “Чорні вітрила”, “Ольга” (1998);  Божа діва”, “Ліліт” (2000)  та інші.