понеділок, 14 вересня 2015 р.

10 книг про кращих рок-музикантів!

1. Світлана Сурганова - "Зошит слів"

Історія «Сурганової і Оркестру» почалася 9 років тому, коли Світлана Сурганова покинула групу «Нічні Снайпери». Історія цієї книги почалася набагато раніше - майже одночасно з тим, як почалася сама Сурганова і її любов до твору і записуванню. Пісенні тексти, стихійні вірші і улюблені цитати Світлани Сурганової в оправі з відвертих «нотаток на полях» та авторської графіки - в довгоочікуваній «Зошити слів»!
У кожного поета є особиста потаємна «зошит», в яку він записує діалог своєї душі і навколишнього світу. Ця «Зошит слів», можливо, говорить набагато більше, ніж багатогодинні промови політиків, томи філософів і кілометри рукописів письменників, адже в ній відображені короткі, але дуже яскраві думки про найважливіші на світі явищах - любов і дружбу, життя і смерті, зраду і прощення. Саме таку «Зошит слів» дарує своїм слухачам і читачам Світлана Сурганова, поет, музикант, художник ...

2. Діана Арбеніна - "Дезертир сну"

Діана Арбеніна - музикант, поет, лідер групи "Нічні Снайпери". За її плечима чотирнадцять років "снайперізма" і більше десяти альбомів. У 2004 році Діана стала лауреатом молодіжної премії "Тріумф" за "досягнення в галузі літератури і мистецтва".
У книгу "Дезертир сну" увійшли вірші Арбеніної різних років, більшість з яких публікується вперше, тексти її пісень, а також живописні роботи.

3. Ілля Стогоff - "Сплін. Біографія у стилі бароко"

"На барабанах грає Сергій Наветний. На бас-гітарі - Саша Морозов. На гітарі - людина на прізвище Березовський. На флейті - Яник Ніколенко. Моє прізвище Васильєв". Саме так фронтмен культової петербурзької групи "Сплін" Олександр Васильєв представляє свій колектив під час концертів. Біографія однією з найбільш популярних вітчизняних рок-груп - у новій книзі серії "Все це рок-н-рол".

4. Єгор Лєтов - "Я не вірю в анархію"

«Я не вірю в анархію» - це дайджест, збірник різних газетних публікацій про Лєтова та ГО з 1989 по 1997 рік. Незважаючи на здавалося б специфічний зміст матеріалу, книга повною мірою дає уявлення про історію групи, про явище сибірського панку, про роль особистості Єгора Лєтова у вітчизняній рок-культурі та суспільно-політичної діяльності початку 90-х. Книга містить масу різних статей, інтерв'ю, оповідань, які формують загальну панораму феномена «Цивільної Оборони».
Вже зараз можна сміливо сказати, що дана «книга» стала епохальної - у часи, коли Інтернет був поширений не настільки широко, як зараз, а офіційного сайту у «ГО» не було й близько, дане видання було єдиним осудним джерелом про групу, особливо якщо враховувати той факт, що сам Лєтов не особливо жалував ЗМІ своїм «присутністю».

5. Ділан Трой, Віктор Троегубов, Маргарита Пушкіна - "Арія. Легенда про динозавра"

Ця книга являє собою першу спробу проаналізувати творчий шлях легендарної групи «Арія». Першу - тому дуже багато чого в цій книзі написано неправильно. «Що ж неправильно?» - Захвилюється читач, можливо чимало збентежений таким передмовою. Відповідаю: дуже багато чого. Бо безболісно об'єднати розповіді більше двох десятків людей, що мали відношення до історії групи, практично неможливо. Хоча я і старався з усіх сил бути об'єктивним, не можу не констатувати очевидний факт - гарною книгою про «Арію» буде третя або четверта за рахунком, написана вже не мною.
Ділан Трой.

6. Анастасія Мурзіч - "Знак кровоточити. Олександр Башлачев очима сучасників"

Увазі читача пропонується збірник, присвячений пам'яті поета і музиканта Олександра Башлачева. У книгу включені спогади людей, що знали його, - однокласників, однокурсників, родичів та соратників, серед яких К.Кінчев, Б.Гребенщиков, Д.Ревякін, А.Троіцкій та інші. Крім того, про творчість Башлачова розмірковують ті, для кого воно стало каталізатором власного.
Книга розповідає про поета і людину Олександрі Башлачова, але не тільки про нього - крізь хор голосів сучасників проступає живий образ епохи 1980-х.

7. Олександр Жітінскмй - "Цой forever"

Нова книга відомого письменника і сценариста Олександра Житинского, автора "Подорожі рок-дилетанта" і документальної книги "Віктор Цой. Вірші, документи, спогади", яка серед шанувальників Цоя носить назву "Біблія" кіномана ". Представляючи увазі читача найповніший на сьогоднішній день документальний матеріал, недруковані свідоцтва та унікальні кадри сімейного архіву, автор відтворює картину життя і творчості кумира мільйонів від народження до трагічної смерті.

8. Олександр Кушнір, Леонід Порохня, В.Пініч - "Nautilus Pompilius. Введення в наутілусовведення"

Історія ледь не найпопулярнішою і чи не найзагадковішою рок - групи. Далеко не закінчена ще історія злетів і падінь, набуття та втрат, занурення і спливання. `Наутілус` відомий і невідомий, люди, його створили, і їм створювані, їх життя долі. Ця книга дозволить вам краще зрозуміти життя багатьох нинішніх рок - кумирів - людей, які й самі себе далеко не завжди розуміють. У книзі також опубліковані тексти всіх пісень `Наутілуса` з усіх альбомів групи, включаючи самий останній -` Яблокітай`. Використано роботи багатьох фотографів та фотоматеріали з особистих архівів учасників групи.

9. Юрій Шевчук - "Сольник"

Перша повноцінна книга віршів поета і музиканта Юрія Шевчука.
Альбом ілюстрований рідкісними фотографіями з сімейного архіву Юрія Юліановича.
Юрій Шевчук багато років відмахується: "Та який я поет!" і підписується музикантом. Він не страждає ні манією величі, ні комплексом неповноцінності. Від першої його страхує постійно працююче самосвідомість (якраз відрізняє справжніх поетів), від другого - повні зали на всіх концертах в будь-якому куточку країни (а їздить він постійно). Багато чого з увійшов до альбому віршів, - тексти пісень. Але і на папері, без музики, вони, що чудово, - живуть. Не знижується їх актуальність, пронизливість і глибина, яка не випаровується характерна шевчуковская інтонація, - а це, на жаль, часто трапляється з текстами пісень, відірваними від мелодій.
Але й самим ревним шанувальникам Шевчука відомо по концертах і записам далеко не все, що увійшло в "Сольник". У книзі зібрані також ніде не публікувалися раніше вірші, спочатку не призначені для співу.
"Сольник" - це одночасно ціла філософія, невичерпне образ і "the best" Юрія Шевчука.

10. Едмунд Шклярський - "Звуки і символи"

"Едмунд Шклярський - лідер гурту" Пікнік ", народився 26 вересня 1955 Ленінграді (нині Санкт-Петербурзі). Кожна його картина занурює у світ, де поруч - людина, на дотик пізнає закони світу, навколишнього його. На картинах постає зовсім інше . Як від розташування зірок на небосхилі, так і від предметів, розкиданих в кімнаті, залежить все. У тому числі і доля людини, що мешкає в даному просторі. Часом предмети втрачають свідомість, змінюючи суть і стаючи Істотою, яке болісно шукає своє призначення і, знаходячи його, кам'яніє, стаючи вже іншим предметом. Невідомі істоти правлять світом, в пошуку тієї єдиної нитки, смикаючи за яку, колишеться вісь світобудови.
У цьому і полягає суть кругообігу предметів, коли кожен намагається знайти єдино вірну для нього формулу реінкарнації ... "

5 молодих українських гуртів, які варто почути кожному!

1. Один в Каноє
Молодий гурт зі Львова, який всього за кілька років свого існування зумів заповнити серця тисяч людей!

2. К402
Гурт, який підтверджує те, що в україні є крута і якісна музика!
Гурт записав вже цілих 2 альбоми, які слухає величезна кількість українців!

3. Vivienne Mort 

Київський гурт з унікальним звучанням. Єдиний гурт України, який грає в даному жанрі. Вам буде цікаво!

4. Фіолет
Гурт з серця Волині - Луцька, в якого дуже приємний вокал, цікаві тексти, та просто круті пісні! Слухаємо!

5. daKooka

Молода українська виконавиця, яка виконує пісні, які слухає не тільки Україна, а й Європа. Вам обов'язково сподобається!

Ви все ще думаєте, що в україні немає гарної музики?
Тоді ці гурти ідуть до вас!




четвер, 10 вересня 2015 р.


10 фактів про фільм, якому судилося стати одним із шедеврів світового кінематографу.

1. "Тіні забутих предків", - екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Сценарій фільму був затверджений у грудні 1962 року, на засіданні художньої ради Київської кіностудії ім. О. Довженка з нагоди святкування сторіччя від дня народження Коцюбинського. Сценаристами "Тіней" виступили Іван Чендей, відомий тоді як упорядник закарпатських казок, та Сергій Параджанов, режисер Київської кіностудії.
2. Для Івана Миколайчука головна чоловіча роль у "Тінях…" стала першою в кінематографі. Про його проби Сергій Параджанов пізніше згадував так: "Він зачарував нас. Юний, страшенно схвильований, він світився дивовижним світлом. Така чистота, така пристрасність, така емоційність вихлюпували з нього, що ми були приголомшені, забули про все, навіть про те, що вже затверджено іншого актора…"
3. "Створити для фільму геніальну музику" - саме таке завдання поставив режисер перед композитором Мирославом Скориком. Окрім авторської, фільм насичений і народною музикою в автентичному виконанні. Композитор згадував, що гуцульських музик навіть возили до Києва, щоб зробити запис у павільйоні, адже отримати правильне звучання просто неба було дуже важко. Утім нелегко було розмістити і десять трембіт у пасажирський салон літака, що успішно і зробив Параджанов.
4. На час знімального процесу режисеру запропонували поселитися в готелі. Однак такий варіант Сергій Йосипович відхилив. Натомість поселився серед гуцулів. Вивчав їхні звичаї і побут. Місцеві жителі дарували Параджанову вишиванки, ікони, та частували банушем. А він їм віддячував Київськими тортами та вчив готувати голубці із виноградного листя.
5. Одного разу кілька днів режисер жив по сусідству зі знаменитою бабцею. Ніхто не знав, скільки їй років, казали, що більше сотні. Параджанов познайомився з нею та подарував французькі парфуми, а вона розповіла, як ходила з Іваном Франком збирати гриби.
6. В одній коломийці Сергій Параджанов почув алегорію на нерівний шлюб – чоловік захомутав наречену у ярмо. У своєму фільмі режисер буквально здійснив обряд ярма над героями - Іваном та Палагною. Це обурило гуцулів, які боялись ганьби через неіснуючий в них обряд. Сам режисер пояснював суть епізоду так: Іван одружується на Палагні, свідомо знаючи, що їм обом доведеться тягнути ярмо власного шлюбу.
7. Під час зйомок у Карпатах Параджанов багато конфліктував із оператором фільму Юрієм Іллєнком. Останній після чергової сварки навіть викликав режисера на дуель. Були вибрані час дуелі, відстань і зброя – гуцульські пістолі. Обоє прийшли в назначений час із секундантами, втім дуель не відбулася. Щоб потрапити до місця поєдинку, треба було перейти через річку Черемош. Злива напередодні зірвала міст.
8. Всесвітнє визнання стрічки – це плід мольфарських чар. Принаймні на це натякнув останній відомий мольфар (так гуцули називають людину, наділену надприродніми здібностями) Михайло Нечай. Він жив у селі Верхній Ясенів на Івано-Франківщині та у 1960-х роках консультував Сергія Параджанова з приводу гуцульської самобутності та історії краю.
9. Іван Дзюба, активний учасник акції протесту, що відбулася під час перегляду фільму в Києві, згадував, що побоювався сварки із Параджановим за зірвану прем’єру. Утім режисер не лише не образився, а й підтримав протест, оскільки і сам був людиною позасистемною, із величезною жагою до свободи.
10. "Тіні забутих предків" отримали 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.



м. Кам'янець-Подільський


Наймолодша художниця на планеті


Творчість Аеліти почалася з того, що тато дівчинки, австралійський художник Майкл Андре, залишив чисте полотно у вітальні, малеча доповзла до нього і почала вичавлювати з тюбиків фарби - і їй це дуже сподобалося. Перша виставка художниці відбулася, коли їй було всього 2 роки. У Аеліти творча родина, яка її в усьому підтримує: тато-художник, мама, Ніка Калашникова, - фотограф, а дідусь — професійний живописець.

Полотна Аеліти, виконані в стилі абстракціонізму, іноді нагадують космос. Картини наче нагадують про те, що ніколи не пізно знову стати дитиною. Навіть сам Пікассо, з яким її порівнюють, говорив: "Для того щоб навчитися малювати, як дитина, мені знадобилася все життя".

Експерти відзначають, що в роботах дівчинки особливу роль відіграє колір, композиція, рух.