Друзі, щиро дякуємо усім, хто відгукнувся та взяв участь у конкурсі щодо створення символу бібліотеки! Ваші малюнки надихнули нас. Маємо надію, бібліотечний талісман вам сподобається. Але секрети не розкриваємо, поки що…

 

 

День музики "Людвіг ван Бетховен"

   

   16 грудня 2020 року виповнюється 250 років від дня народження видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена.

  Людвіг ван Бетховен - це найбільше явище в світовій музичній культурі, композитор ще за життя став легендою. Він був настільки неймовірно талановитим і цілеспрямованим, що, навіть втративши слух, продовжував створювати свої, що не мають рівних, геніальні шедеври. Видатний маестро стояв у витоків романтизму в західноєвропейській музиці і був безпосереднім засновником нової ери, яка прийшла на зміну  класицизму. У дитинстві вивчившись музиці на клавесині з його характерним мереживним звучанням, Бетховен згодом популяризував фортепіано, створивши 5 концертів, 38 сонат, близько 60 п'єс і кілька десятків інших творів для цього музичного інструменту.

Цікаві факти про Бетховена.

1. Відомий композитор був найстаршою дитиною, його батько працював співаком у придворній капелі (тенор), а мати шеф-кухарем при королівському дворі. Крім Людвіга, в сім’ї ще росло семеро дітей. Батько дуже хотів зробити із старшого сина справжнього Моцарта.

 2. З малого віку батько навчав його грі на скрипці і клавесині, хотів зробити з маленького Людвіга другого Моцарта. У 1780 році в Бонн приїхав Крістіан Готлоб Нефе, органіст і композитор. Він і став справжнім учителем Бетховена. Через бідність Людвіг кинув школу, але самостійно вивчив латину, французьку та італійську мови.

3. Бетховен завжди відрізнявся від тих людей, які його оточували. Дами та кавалери з вищого світу були охайно одягнені, причесані і доглянуті, Людвіг же ніколи не приділяв уваги зовнішньому вигляду. Також він відрізнявся своєю різкістю, але його друзі завжди були впевнені в його доброті. Одного разу, під час виступу перед публікою, один з гостей почав розмовляти з невідомою для нього дамою, помітивши це, Бетховен сказав: «Я не буду грати, оскільки тут є свині!».

4. У 1796 році Бетховен починає втрачати слух, йому було тільки 26. У нього розвивається отит – запалення внутрішнього вуха, що приводить до дзвону у вухах. За порадою лікарів він надовго усамітнюється в маленькому містечку Хайлігенштадт. Однак спокій і тиша не поліпшують його самопочуття. Бетховен починає розуміти, що глухота невиліковна. Через глухоту Бетховен рідко виходить з дому, втрачає звукове сприйняття. Він стає похмурий, замкнутий. Саме в ці роки композитор один за іншим створює свої найвідоміші твори.

5. Перед тим, як почати роботу і написати черговий твір, Бетховен брав величезний таз з крижаною водою і занурював туди  голову. Незрозуміло, чи допомагало це йому, можливо свого часу він просто зробив це своєю звичкою, яка тривала до кінця життя.

6. Бетховен не міг множити цифри, це йому просто не вдавалося, як би він не намагався. Але дивна річ, він обожнював варити собі каву тільки з 64 зерен.

7. Одного разу, коли він гуляв із Гете, йому зустрілася свита імператриці, на подив усім Бетховен не став кланятися, як це зробили інші. Він просто злегка доторкнувся до свого капелюха.

 8. У 1824 році Бетховен виконав дев’яту симфонію. Публіка влаштувала композитору овацію. Відомо, що Бетховен стояв спиною до залу і нічого не чув, тоді одна зі співачок взяла його за руку і повернула обличчям до слухачів. Люди махали хустками, капелюхами, руками, вітаючи композитора. Овація тривала так довго, що присутні там поліцейські чиновники зажадали її припинення. Подібні вітання допускалися тільки по відношенню до особи імператора.

9. Бетховен помер 26 березня 1827 року. Понад двадцять тисяч чоловік йшли за його труною. Під час похорону була виконана улюблена заупокійна меса Бетховена Реквієм до-мінор Луїджі Керубіні .

10. У 2007 році Крістіан Рейтер, віденський експерт судової медицини, дослідивши волосся Бетховена, що збереглося, дійшов висновку, що в організмі композитора вміст свинцю перевищував допустиму норму, що могло стати причиною смерті. За його припущенням, лікар Бетховена Андреас Ваврух регулярно протикав хворому черево, а на рану, що утворювалась, накладав примочки зі свинцю.

    Більш детальну інформацію про життя та творчість німецького композитора ви дізнаєтеся перейшовши за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=J0DrjxXgFE8

https://www.youtube.com/watch?v=h64jnbyMtd0

 https://www.youtube.com/watch?v=ELs_afPOdMo

 https://www.youtube.com/watch?v=CIFflkjUjS0

 

Ювілейна виставка художника-графіка Якова Павловича "Сповідь"

       Чудовій людині, талановитому митцю, нашому улюбленому оптимістичному художнику Якову Мар'яновичу Павловичу — 80!!!

У нашій бібліотеці розміщена ювілейна виставка митця. Приходьте розшифровувати різні знаки, піктограми, екслібриси, а також дізнатися про секрети створення музейних експозицій та ландшафтного дизайну. Це дуже цікаво!

 

Зачарована квітами

7 грудня виповнюється 120 років від Дня народження “найквітковішої” художниці України Катерини Білокур.

     Художниці, яка не маючи жодної освіти, ні початкової шкільної, ні художньої, піднялася на високий щабель професійної майстерності, а головне, віднайшла свою манеру живопису і свій стиль.

Картини українки Катерини Білокур відомі не тільки українцям, а й поціновувачам мистецтва зі всього світу. Майстриня “наївного мистецтва” стала першою жінкою, про шедеври якої дізнався весь світ.

Пропонуємо дізнатися трохи більше про талановиту майстриню та подивитися на картини, які підкорили багатьох досвідчених художників.

Три картини Білокур — “Цар-Колос”, “Берізка” і “Колгоспне поле” були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі (1954). 

“ЦАР-КОЛОС” (1949)

“БЕРІЗКА” (1934)

“КОЛГОСПНЕ ПОЛЕ” (1948-1949)

Цікаві факти про Катерину Білокур.

Шість жоржин на картині “Колгоспне поле” Білокур малювала три тижні.

Довгий час художниця не ґрунтувала полотна, внаслідок чого її твори темніли, втрачали свій справжній колір.

Перші картини малювала вугіллям на клаптиках тканини.

Малювала картини не в приміщенні, а на повітрі, весь час переносячи мольберт з місця на місце. Так поволі заповнювалося все полотно написаними з натури мотивами у відповідності до заздалегідь продуманої до деталей композиції.

Окрім квітів, Катерина Білокур малювала пейзажі та портрети.

На честь художниці поставили балет “Катерина Білокур”.

В Полтавському художньому музеї є лише чотири картини Катерини Білокур: “Квіти в тумані”, “Квіти”, “Пшениця, квіти, виноград” і “Півонії”. 

Її іменем названі вулиці, премія за визначні твори традиційного народного мистецтва, міжрегіональний фестиваль народної творчості.

 У 2000 році на честь Катерини викарбувано пам'ятну монету.

За мотивами її творчості знімали стрічки, ставили вистави.

Більш детальнішу інформацію про життя та творчість Катерини Білокур ви можете дізнатися з цих джерел:

https://www.youtube.com/watch?v=yBWF1tz8V5c

https://www.youtube.com/watch?v=Pi_iw6yG0M0

https://www.youtube.com/watch?v=GSRwdhlnFrs

https://www.youtube.com/watch?v=TBXfQncfrRI