пʼятниця, 24 липня 2020 р.

Майстер-клас "А я на морі"


Є таке чудернацьке слово кардмейкінг, яке має власне український відповідник – листівкарство. А значить все воно одне – мистецтво власноруч робити листівки.
     Багато хто погодиться з думкою, що листівка, яка зроблена з любовю, варте більшого, аніж будь-яка придбана за найбільші гроші світу.
Сьогодні ми разом з дітьми виготовляли листівки в техніці аплікація.






четвер, 23 липня 2020 р.

Бібліотечне літо!

Літні канікули – найкращий час для подорожей і відпочинку, а ще  для цікавого дозвілля у бібліотеці. Бо ж саме у нас діти відправляються в казкові мандри,  не тільки читаючи книги, а й переглядаючи різні кінофільми та мультфільми.






 Літо!!! Яке ж воно яскраве, різнобарвне, а ще – творче! Особливо для наших читачів. Вони не лише насолоджуються  теплом та канікулами, а й творчо розвиваються.


пʼятниця, 17 липня 2020 р.

М-к "Безпечне морозиво"


Від порції ніжного, солоденького морозива не відмовиться ніхто. Ним можна не тільки ласувати, а зробити його своїми руками. Воно може бути іграшкою або прикрасою.
Саморобка морозива з паперу завжди виглядає яскраво та привабливо. Ще б пак! Розмаїття кольорів і технік виготовлення паперових прикрас для омріяного ескімо чи ріжка вражає. Таке морозиво легко стане вітальною листівкою до Дня народження, або крутою прикрасою інтер’єру чи твого робочого столу.
Всі учасники майстер-класу залишились задоволеними, бо зробили корисні речі своїми руками.








середа, 15 липня 2020 р.

Бібліотечний кінозал


Під час літніх канікул можна  подорожувати, відпочивати,  а ще  можна цікаво проводити час у бібліотеці.  Тому що  у нашій книгозбірні  діти відправляються у неймовірні, казкові подорожі  не тільки читаючи книги, а й переглядаючи різні кінофільми та мультфільми у відомій всім чарівній Кімнаті Казок.
Сьогодні діти мали нагоду переглянути захопливий мультфільм “Зачарований принц”. Казка про чарівного принца Філліпа, який мріє знайти своє справжнє кохання.




понеділок, 13 липня 2020 р.

МАГІЯ МЕЛОДІЙ


13 липня 1938 року народився Мирослав Скорик – всесвітньовідомий композитор, герой України, лауреат міжнародних конкурсів. Був співголовою Спілки композиторів України (2006-2010), художнім керівником Київської опери (2011-2016). На жаль, ця дата майже збігається з сороковинами від дня його смерті (10 липня 2020 р.). Для вшанування пам’яті митця концертна агенція UKR Artists спільно з національним порталом академічної музики Music-Review Ukraine започаткували міжнародний медіа-проєкт “Пам’яті Скорика”.
Старт проєкту відбувся 22 червня. У соціальних мережах почали оприлюднюватися найцікавіші біографічні фото та історичні відеоматеріали, фрагменти записів концертів за участі Мирослава Михайловича, а також найцікавіші дописи поціновувачів музики композитора.
У творах Мирослава Скорика помітна тенденція до зрілої виваженості, прагнення досягнути гармонії у всіх складових художньої цілості. Грані його мистецького світогляду розкриваються в єдиній на сьогодні опері композитора “Мойсей” за поемою Івана Франка та кантаті на вірші Т. Шевченка Гамалія.
Його музика, поєднуючи в собі яскравий національний колорит і сучасну музичну техніку, увійшла до репертуару багатьох українських і зарубіжних виконавців і колективів. Знаковою для української культури стала мелодія Мирослава Скорика до славнозвісної кінострічки Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”. Саме йому, молодому композитору, режисер довірив озвучити свій твір. Як згадував згодом сам Скорик: “Я вивчав гуцульський фольклор, буквально вбирав всі ритми Карпатського краю”. Згодом з музики до фільму виник один з найвідоміших творів композитора – “Гуцульський триптих” для симфонічного оркестру.
Треба відзначити, що Скорик це єдиний в Україні композитор, який писав знакові віолончельні концерти. За Концерт №1 він був удостоєний Державної премії України ім. Т. Шевченка в 1987 році. А через майже 30 років, у квітні 2016 року, відбулася світова прем’єра Другого Концерту для віолончелі з оркестром. Крім композиторської діяльності Мирослав Скорик був відомий і як ініціатор і співзасновник багатьох міжнародних музичних фестивалів, серед яких “Музика українського зарубіжжя”, Дні американської й української музики у Львові, “Пам'яті жертв голодомору – композитори України”, Міжнародний фестиваль сучасної музики “Контрасти”.
Читайте більше на сайті Щоденна всеукраїнська газета “День”:
Мирослав СКОРИК: “Моя професія — створювати мелодії”: https://day.kyiv.ua/…/miroslav-skorik-moya-profesiya-stvory…
 “Мирослав Скорик у стилі JAZZ”: https://day.kyiv.ua/…/…/kultura/myroslav-skoryk-u-styli-jazz
 Мирослав Скорик і 200 музикантів: https://day.kyiv.ua/…/photo/myroslav-skoryk-i-200-muzykantiv
 Напрацьоване для вічності: https://day.kyiv.ua/…/ar…/kultura/napracovane-dlya-vichnosti
Остання весна Мирослава Скорика: https://day.kyiv.ua/…/kult…/ostannya-vesna-myroslava-skoryka
 Пам’яті Мирослава Скорика: https://day.kyiv.ua/…/art…/kultura/pamyati-myroslava-skoryka
 З присвятою Мирославові Скорику: https://day.kyiv.ua/…/kul…/z-prysvyatoyu-myroslavovi-skoryku
А також відео: Пам'яті Мирослава Скорика
нароhttps://wwhttps://www.facebook.com/TheDayNewspaper/posts/3963808177027111
 Джерела:



вівторок, 7 липня 2020 р.

3D-арт…


3D-арт…
       Всі діти люблять творити, а що може бути цікавіше для дитини, ніж малювання 3D-ручкою, яке дозволяє втілити свої фантазії в реальність.
Завдяки цьому новому інструменту, ви створите своїми руками цікаві малюнки, улюблених героїв з мультфільмів. Малювання 3D-ручкою захопить вас своїми безмежними можливостями і подарує відчуття магії.
Майстер-класи з 3D-арт  відбуватимуться щовівторка 0 11.00.
Тел. для довідок : (0382) 79-48-56







понеділок, 6 липня 2020 р.

М-К “Яскраве літечко”




 

М-К Яскраве літечко

Друзі! А ми сьогодні в нашій мистецькій вітальні виготовляли і розмальовували гіпсові фігурки! Наші читачі захоплено та натхненно поєднували різні кольори фарби. Вийшли чудові, яскраві, екзотичні рибки!


А ще,  вам пропонуємо відео майстер-клас, який ми зробили  разом з любими читачами. Переглянувши  його ви легко і просто зможете виготовити такі гіпсові літні рибки.



середа, 1 липня 2020 р.

День архітектури України


День архітектури України

Свято День архітектури України відзначається на початку липня. Засновано у відповідності до Указу Президента в 1995 році. Святкування включають заходи, присвячені історії національної архітектури, її розвитку та гармонізації.
Тільки за офіційними даними, в Україні налічується близько 14 тисяч пам’яток архітектури, 46 великих історичних культурних заповідників і більше 1000 об’єктів паркового мистецтва. Наприклад, якщо вам доведеться побувати в столиці, то зверніть увагу на Андріївську церкву, християнський православний храм, побудований в 1754 році в стилі бароко в честь апостола Андрія Первозванного. Він був побудований за проектом архітектора Бартоломео Растреллі на Андріївській горі. Будинок з шоколаду (неофіційна назва особняка С. С. Могильовцева), Будинок з химерами, Будинок удови, що плаче по вул. Лютеранська 23, Маріїнський палац, Собор Святого Пантелеймона і Південний міст - найвищий міст України.







Загальні тенденції європейської архітектури завжди знаходили тут благодатний грунт. У період з 16 по 17 століття архітектурні течії країни активно відобразили ренесанс, а до кінця 18 століття в архітектурі України вже можна було побачити класицизм.
Найбільшу кількість пам’ятників архітектури можна знайти у Львові. Зокрема, в місті збережено близько двох з половиною тисяч пам’яток історії та архітектури. У 1998 році місто було внесено до світової спадщини ЮНЕСКО.
Архітектурне багатство країни помітно в будь-який її точці: Храм-маяк Святителя Миколи Мірлікійського в селі Малоріченське - найвищий храм у Криму, середньовічний замок в Кам’янці-Подільському, оперний театр в Одесі, Святогірська Лавра і ресторан "Поплавок" в Дніпропетровську.





За даними Реєстру пам’яток архітектури – на Хмельниччині зареєстровано 230 Пам'яток архітектури Національного значення https://web.archive.org/web/20081231045852/http://www.heritage.com.ua/reestry/index.php?id=73

Окрім середньовічного замку в Кам’янці-Подільському, ось ще деякі з   чудових архітектурних пам’яток Хмельниччини:
Меджибізький замок, Меджибіж. За декілька десятків кілометрів на схід від Хмельницького розташована одна надзвичайно цікава історична пам'ятка – Меджибізький замок, який є другим в області за популярністю після Кам'янець-Подільської фортеці.


Летичівський замок (Домініканський монастир). Летичів – це давнє поселення, яке яке розташоване біля річки Південний Буг. Письмове згадування про нього датується 1265 роком. У 16 столітті в цьому місті був збудований замок. Зараз тут можна побачити залишки широкої стіни і круглу вежу часів середньовіччя.
Площа Польський Ринок, Кам'янець-Подільський. Площа Польський Ринок у Кам`янці-Подільському – один із трьох головних торгових майданів населеного пункту. Розташована площа в Старому місті – центральній історичній частині Кам'янця.
Історично склалося так, що в Кам`янці-Подільському довгий час одночасно проживали вірменська, руська та польська національні громади. Кожна з них мала право на самоврядування, що зумовило появу відповідно трьох майданів та ратуш. Саме тому на карті сучасного Кам`янця-Подільського можна відшукати цілих три ринкових площі. Головними архітектурними перлинами площі Польський Ринок є Вірменський колодязь і польська ратуша. Павільйон над колодязем збудували в 1760-тих роках. У центрі площі стоїть ратуша, яка є класичним зразком архітектури середини 18 століття. Головна  окраса будівлі – неймовірних розмірів вежа. Польську ратушу звели в 1630 – 1640-вих роках. Проте вже 1754 року провели повну реконструкцію будівлі. Про цей факт свідчить пам`ятна табличка, розміщена на одній зі стін. Задній фасад споруди відрізняється хаотично розкиданими вікнами різних розмірів.

Ратуша, Кам'янець-Подільський Знаменитий архітектурний пам’ятник стилів ренесансу та бароко 14–19 століть та колишня будівля міського магістрату – це ратуша в Кам’янці-Подільському. Споруда є найвизначнішою зі збережених пам’яток древнього міста. Сьогодні це музей з цінними експонатами, що розповідають стародавню історію міста.





Старокостянтинівський замок, Старокостянтинів Старокостянтинівський замок – це резиденція князів Острозьких. Він збудований на місці злиття двох річок та слугує окрасою міста Старокостянтинова. Замок є унікальним, бо зводили його в один час з містом і в стислі терміни. Робили це через відсутність оборонних споруд на вказаних землях.

Покровська церква-замок, Сутківці У селі Сутківцях на Хмельниччині є унікальна пам'ятка оборонної архітектури, однак це не замок і не фортеця, а храм. Покровська церква-замок – єдина в усій Україні, аналог у неї є лише у Франції. Поряд зі святинею розташовані руїни замку-ровесника храму. Вважається, що споруди зводили як оборонний комплекс, з'єднаний підземним ходом, який, за легендою, веде аж до замку Кам'янця-Подільського. 



Історико-культурний заповідник, Самчики. Історико-культурний заповідник у Самчиках – один з найблискучіших в Україні творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму – стилю, який у культурі Європи початку позаминулого століття виходив на одне з головних місць. Незважаючи на те, що садиба розпочала свою історію ще в 18 столітті, але і парк, і палацовий комплекс навіть дуже добре збереглися.
В указі Президента України № 456/95 від 17.06.1995 сказано: «Встановити День архітектури України, який відзначати щорічно 1 липня, - у Всесвітній день архітектури».
Всесвітній день архітектури заснований Міжнародним союзом архітекторів, що виник у 1946 році, після Другої світової війни, коли потрібно було піднімати з розвалин міста, відновлювати підприємства, відтворювати пам’ятники архітектури. З 1996 року Всесвітній День архітектора приурочений до Міжнародного дня житла, який відзначається в перший понеділок жовтня. Це рішення ухвалив Міжнародний союз архітекторів на XX Генеральній асамблеї ООН в Барселоні.


Друзі! Запрошуємо вас переглянути книги про архітектуру України та світу!