пʼятниця, 24 лютого 2023 р.

 

ЛЬВІВСЬКА ДРУКАРНЯ ІВАНА ФЕДОРОВА (450 років з часу заснування у Львові друкарні)

     Львів не випадково називають “культурною столицею” України. В цьому місті ще з давніх часів вирувало культурне життя і саме тут в другій половині XVI століття Іван Федоров, один з найвідоміших східноєвропейських друкарів, відкрив свою друкарню. Хоча вона не була першою на наших землях(перша заснована ще в XV столітті), проте отримала славу першої, де друкувалися книги українським правописом.

Іван Федоров – унікальна персона в нашій історії. Хоча тривалий проміжок часу друкар працював за межами українських земель, проте його роботи, надруковані тут стали відмінними зразками української літератури.

Народився Іван Федоров близько 1510 або 1525 році у Москві. Існує декілька версій його родового походження, так як у своєму друкарському знакові (власне клеймо) Іван Федоров використовує білоруський шляхетний герб Рогоза. Більш ймовірною можливо вважати версію його походження від новгородських майстрових.

Грамоті навчався у монастирській школі. З 1529 року здобуває освіту в Польщі, де у 1532 році одержав ступінь бакалавра Ягеллонського університету в Кракові.

Переїзд в Україну

У 1566 pоці Федоров разом із Петром Мстиславцем залишив Москву і переїхав в Україну. За однією версією, це було зумовлено гонінням ортодоксальної верхівки церкви, за іншою – культурна місія.  У Львові для Івана Федорова відкриваються значно ширші можливості, ніж в Москві і за досить короткий термін він видає дві книги, визнані одними з кращих пам’яток української літератури XVI століття. Це була нова версія “Апостола”(1574 року), написана згідно з нормами українського правопису того часу, та “Буквар” – перший український підручник. 

Свою діяльність в Україні він почав в Заблудові у маєтку гетьмана князівства Литовського Г. Ходкевича, де друкує «Учительнеє Євангеліє». Після від’їзду Мстиславця до Вільно Федоров уже один випустив «Псалтир» з «Часословом». Із Заблудова він переїхав до Львова, де в 1573 pоці заснував першу в Україні друкарню.

Видання «Апостола» у Львові 

У 1574 році городяни Львова самі зібрали кошти для друкування першої книги - львівського видання «Апостола», в післямові до якого сам Іван Федоров дуже жорстко розкритикував «московські звичаї», розповівши про численні гоніння на нього («Не від государя, але від багатьох начальників і священноначальніків, які на нас заздрості заради багато єресі задумували»).

Перша українська граматика
1574 рік став знаменний тим, що вийшла друком «Азбука» – перша українська граматика. На сьогодні відомий один повний примірник у Гарвардському університеті США. Видання цього підручника демонструє Федорова як просвітителя українського народу.
Через кілька років Федоров від’їздить зі Львова до Острога, де відкриває ще одну друкарню. Тут він служив у князя Костянтина Острозького управителем Дерманського монастиря, де кілька років працював над створенням найвідомішої пам’ятки цієї епохи – Острозькою Біблією. Вона стала відома як перша повна Біблія, надрукована церковнослов’янською мовою.

ДЖЕРЕЛА

https://c4u.org.ua/25-liutoho-1573-roku-ivan-fedorov-zasnuvav-drukarniu-u-lvovi/

http://litopys.org.ua/isaevych/is07.htm

https://dyvys.info/2021/02/26/drukar-u-vygnanni-yak-ivan-fedorov-zasnuvav-pershu-ukrayinsku-drukarnyu-u-lvovi/

 

четвер, 23 лютого 2023 р.

 ТВОРЕЦЬ ЧОРНОГО КВАДРАТУ ( до 145-річчя від дня народження Казимира Севериновича Малевича)

23 лютого 1879 року в Києві народився Казимир Малевич – один з найвідоміших художників в світі, засновник найрадикальнішого мистецького руху – супрематизм.

Рід Малевичів належав до збіднілої польської шляхти, яка жила в Україні декілька століть. За останніми дослідженнями, Казимир Малевич народився в центрі Києва, на вулиці Жилянській, в садибі, яка належала його тітці Марії Оржеховській (цей будинок не зберігся донині, на жаль). Родина Малевичів були католиками, тож Казимира хрестили в Київському римсько-католицькому костьолі (це храм на Костьольній, 17, відомий багатьом киянам). В родині було 14 дітей.

Батько майбутнього художника, Северин Малевич, був інженером і працював на цукрових заводах. Северин Малевич був проти того, аби Казимир займався мистецтвом і хотів, щоб син продовжував фамільну справу. Через роботу батька родина часто переїжджала. В дитинстві Малевич жив на Поділлі, Київщини, Чернігівщині, Харківщині. Саме в цей період, мешкаючи в різних куточках України, Малевич відкрив для себе народне мистецтво: вишивку, малярство і навіть спів.

Практично до повноліття Казимир постійно переїжджав з батьками з місця на місце – того вимагала робота батька. Сім'я жила то в Ямполі на Поділлі, то на Харківщині, то в Конотопі.

Всерйоз почав учитися малюванню у видатного українського художника Миколи Пимоненка.

«Їду до Києва, знайомлюся з Пимоненком. Велике враження справили на мене його роботи... Багато мольбертів, на кожному картина, яка зображує життя України», – згадував згодом Малевич.


Після навчання в Києві почався досить затяжний період життя в Росії, де Малевич продовжував вчитися і де власне і зародив супрематизм, написавши і виставивши на огляд в 1915 році знаменитий «Чорний квадрат», який вважав вершиною своєї творчості. Лише значно пізніше, в 1927 році, Малевич повернувся до Києва і приблизно два роки успішно викладав у Київському художньому інституті.

Творчість

Існує мінімум чотири картини «Чорний квадрат». Можливо, їх навіть більше. Сама картина є частиною триптиха, де рівне значення мають «Чорне коло» і «Чорний хрест». У цих роботах Казимир Малевич вивчав базові можливості кольору, композиції. 


Під час останнього візиту до Києва навесні 1930-го Малевич створив імпресіоністський пейзаж. Картина «Пейзаж під Києвом» зберігається в Третьяковці. Але справжня назва «Святошин» по імені села, де Малевич малював.


Малевич – один з небагатьох художників того періоду, який в своїй творчості торкнувся однії з трагічних сторінок українських та світової історії – Голодомору 30-х років. В його спадщині є робота "Де серп і молот, там смерть і голод" – на ній зображено фігури, замість їхніх облич – серп, молот, хрест і труна.

Експерментатор та авангардист, філософ та геніальний "аматор" – сьогодні про українця Казимира Малевича знає увесь світ, а майже кожен факт його біографії говорить про потужний і глибнний зв'язок творчості світового генія з українькою культурою.


 ДЖЕРЕЛА

https://vogue.ua/article/culture/art/10-cikavih-faktiv-pro-hudozhnika-kazimira-malevicha-51428.html

https://glavcom.ua/country/society/23-ljutoho-narodivsja-ukrajinskij-khudozhnik-malevich-tsikavi-fakti-910378.html

https://www.youtube.com/watch?v=xdL17kRCM4E&pp=ygUd0JrQkNCX0JjQnNCY0KAg0JzQkNCb0JXQktCY0Kc%3D

https://www.youtube.com/watch?v=vORwlmj8Ip0&pp=ygUd0JrQkNCX0JjQnNCY0KAg0JzQkNCb0JXQktCY0Kc%3D

вівторок, 14 лютого 2023 р.

 

ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА АБО ЗАГАДКОВИЙ ТА ПРЕКРАСНИЙ ДЕНЬ ЗАКОХАНИХ УСЬОГО СВІТУ

14 лютого відзначають День святого Валентинасвято закоханих ррізного віку.


Історія святого Валентина для дітей   

У День святого Валентина багато людей зізнаються один одному в любові або нагадують про свої почуття.

Свято названо на честь святого Валентина. Існує безліч легенд про святого Валентина. Одна з них пов'язана з таємними одруження закоханих пар.

У 3 столітті римський імператор Клавдій II заборонив своїм легіонерам одружуватися, а дівчатамвиходити заміж. Він вважав, що самотні юнаки — це найкращі солдати. Але знайшовся священик на ім'я Валентин, який не послухався наказу. Всупереч імператорській забороні він мирив пари, посилав для них листи із зізнаннями у коханні і таємно проводив обряди вінчання.

Через деякий час секретна діяльність Валентина була розкрита, його схопили і засудили до смертної кари. Перебуваючи в ув'язненні, він познайомився зі сліпою дівчиною, дочкою наглядача, Юлією, і закохався в неї. Перед смертю він написав їй прощальне послання, в якому зізнався у своїх почуттях, з підписом «Твій Валентин». Отримавши цей лист, наповнене вірою і любов'ю, дівчина прозріла. Валентина стратили 14 лютого 269 року. Тепер ця датадень всіх закоханих.

У 5 столітті Валентина зарахували до лику Святих, і він став покровителем закоханих, молоді, щасливих шлюбів. І хоча Дня Святого Валентина немає в календарі офіційних свят, у цей день багато хлопців і дівчат дарують один одному вітальні листівкивалентинки.

Валентинки

Символічно валентинки найчастіше роблять у формі серця з червоною або рожевою паперу. За традицією, валентинки не підписують, а почерк намагаються змінити: щоб людина сама здогадалася, кому вона подобається.

Як в різних країнах святкують День святого Валентина

У багатьох країнах прийнято дарувати коханим сувеніри та подарунки (найчастіше шоколад, цукерки, печиво у вигляді сердечок), а також квіти і валентинки.

У США в День святого Валентина популярний подарунокїстівні фігурки з марципану. Раніше марципан вважався великою розкішшю, оскільки він містив цукор, який тоді дорого коштував. Такий презент вважався дуже особливим.

У англійців є звичай дарувати дерев'яні «ложечки любові» (love spoons). Традиційно їх вирізали з дерева за формою у вигляді ключів і замкових щілин і прикрашали сердечками та візерунками. Такий подарунок буквально означаєти знайшов ключ до мого серця

Також в Англії є повір'яперший чоловік, якого дівчина побачить в День святого Валентина, і є суджений. Тому незаміжні дівчата прокидаються раніше і біжать до вікнавиглядати нареченого.

У Франції в День закоханих розігруються різні романтичні конкурси. Наприклад, дуже популярний конкурс на найдовшу серенадупісню про кохання.

У Японії День святого Валентина серед юнаків і дівчат проводять конкурс на найгучніше любовне визнання.

І навіть якщо ви не шанувальник цього цукерково-квіткового свята, Валентинів деньце, як мінімум, ще один привід сказати рідним, як ви їх любите.

Наші юні читачі люблять Валентинів день,але ще більше – валентинки, які можна виготовити власноруч і подарувати тим, кого справді любиш. Хтось робив валентинку для мами, хтось для тата, сестрички, бабусі, дідуся, а ще – для однокласника чи однокласниці.

 Валентинки власноруч – це класний спосіб зробити приємне людям, котрі тобі не байдужі.