Наші юні читачі були взахваті від таких равликів і після завершення майстер - класу дали їм кумедні імена .
Блог відділу мистецтв Хмельницької обласної бібліотеки для дітей імені Т. Г. Шевченка
ФЕЛІКС МЕНДЕЛЬСОН
1809-1847
З 1819 роки він став складати музичні твори. У цьому ж році його прийняли в Берлінську Хорову академію. У 1822 році з’явилося перше видання робіт. В той момент генію було 13 років. У 15 років він написав першу симфонію для – оркестру До мінор. Через рік вийшла геніальна робота – Октет Мі-бемоль мажор, що стала найбільш раннім відомим твором автора.
У 1824 році Фелікс став займатися у піаніста-віртуоза і композитора Ігнаца Мошелеса, з яким вони стали друзями на все життя. Крім музики, він вивчав літературу, образотворче мистецтво, філософію і мови. Композитор навчався в Університеті Берліна, вивчаючи лекції з історії Едуарда Ганса, з естетики Георга Гегеля, по географії Карла Ріттера.
Ще в Хоровій академії Фелікс освоїв професію диригента і за підтримки Зельтера, директора академії, і друга Едуарда Деврінта здійснив постановку «Страстей за Матфеєм» (Йоганн Бах) в 1829 році. По суті, Мендельсон сприяв відродженню в Німеччині музики Баха.
У 1829 році Фелікс відвідує Великобританію. Тут він проводить концерт філармонічного товариства. Після Великобританії відвідує Шотландію, де, надихнувшись природою і людьми, робить начерки нових робіт.
Коли композитор Фелікс Мендельсон повернувся до Німеччини, то отримав посаду викладача в Берлінському університеті. Але він відмовився від привабливої пропозиції. Автор геніальних творів багато років подорожував по Європі, де видав першу свою книгу «Пісні без слів» в 1832 році.
У 1833 році його взяли на посаду диригента Рейнського Музичного фестивалю в Дюссельдорфі. Через 2 роки Фелікс Мендельсон почав диригентську діяльність в Лейпцигу. Він поставив собі за мету зробити це місто європейським музичним центром світового масштабу.
У 1836 році йому вручили почесний ступінь доктора Лейпцігського університету. Твори Фелікса Мендельсона настільки вразили короля Пруссії, що він не раз намагався заманити композитора до Берліна. Нарешті йому це вдалося і Мендельсона призначили музичним директором Академії Мистецтв. На цій посаді він працював до 1845 року, при цьому не залишаючи роботу в Лейпцигу. Час від часу Фелікс відвідував Англію і Бірмінгем, де особисто познайомився з королевою Вікторією і її сім’єю.
В 1843 році заснував Лейпцизьку Консерваторію Музики. У Німеччині це був перший навчальний закладу подібного роду. Через рік композитор провів у Лондоні 5 філармонійних концертів.
Здоров’я композитора поступово стало погіршуватися. Особливо його вразила смерть сестри Фанні. З метою оздоровитися він вирішив відправитися до Швейцарії, але це не допомогло. Повернувшись назад в Лейпциг, у віці 38 років Фелікс Мендельсон помер 4 листопада 1847 року.
Фелікс Мендельсон музичні твори – Октет Мі-бемоль мажор, Сон в літню ніч, Весільний марш, Фінгалова печера, Гебридах, Шотландська симфонія, Концерт для скрипки з оркестром, квартет Фа мінор.
Цікаві факти:
Прослухати музичні твори:
https://www.youtube.com/watch?v=FUd7QrptLaY - Октет Мі-бемоль мажор
https://www.youtube.com/watch?v=e4jGyk68Ihs - Сон в літню ніч
https://www.youtube.com/watch?v=5EgQP6RlTBQ - Весільний марш
https://www.youtube.com/watch?v=CdCV3bwVj8Y - Фінгалова печера
https://www.youtube.com/watch?v=IZzw_vOC3eA - Шотландська симфонія
https://www.youtube.com/watch?v=ZgECciTsP_w - Концерт для скрипки з оркестром
https://www.youtube.com/watch?v=0-TA6TDXqGs - квартет Фа мінор
Джерело: https://dovidka.biz.ua/feliks-mendelson-biografiya-ta-tsikavi-fakti
Українська народна художниця в жанрі «наївного мистецтва»; лауреатка Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Заслужена діячка мистецтв УРСР, народна художниця України. Авторка понад 800 картин, 650 з яких зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (Київ).
Народилася 12 січня 1909 р. в селі Болотня на Київщині де і провела все життя. Батько, Оксентій Григорович, був теслею-віртуозом, майстрував дворові огорожі у вигляді стилізованих головкатих зображень. Мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання (сама Марія вбиралася у сорочки, вишиті власноручно).
Дитинство П. Марії було затьмарене страшною недугою — поліомієлітом. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Марія Овксентіївна гідно і мужньо пронесла всі життєві знегоди, пізнала щастя любові (хоча чоловік загинув на фронті) і щастя материнства: її син Федір — теж народний художник, він був її учнем і другом.
«Починалося все це так, — згадувала художниця. — Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей. Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату…» Кожен приходив подивитися на цю дивину, зроблену руками дівчинки. Хвалили. Сусіди просили і їхні хати прикрасити.
Талант Примаченко відкрила у 1936 році майстриня-ткаля і вишивальниця киянка Тетяна Флору (у 1960–1970-х роках широку популяризацію творчості Примаченко організував журналіст Г. Мєстечкін). У 1936 році Марію Овксентіївну запросили до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва. Її творчість стала різноманітнішою — Марія малювала, вишивала, захоплювалася керамікою. У Державному музеї українського народного та декоративно-ужиткового мистецтва зберігаються її чудові керамічні глечики й тарелі цього періоду. Яким Герасименко, визнаний майстер української кераміки, охоче передавав Примаченко виготовлені ним різних форм вироби, а Примаченко розписувала їх рудими лисичками, страшними звірами, крокуючими по стеблах полуниць блакитними мавпами і неповторними зеленими крокодилами, вкритими квіточками.
Є інформація й про те, що Марія Примаченко виявила свій талант у галузі керамічної скульптури. На жаль, зберігся лише один твір у цьому жанрі — «Крокодил».
1997, 18 серпня - померла, похована в Болотні. Там поховано й сина Федора - помер у серпні 2008 року.
Джи́ммі Пе́йдж — британський гітарист, композитор та автор пісень, продюсер. Вважається одним із найкращих гітаристів у стилях хард-рок та рок-н-рол. Один із засновників таких музикальних стилів як хард-рок та хеві-метал. Починав студійним гітаристом у Лондоні, пізніше був запрошений до гурту The Yardbirds, де пробув з 1966 по 1968 рік. Після розпаду гурту створив свій власний колектив — Led Zeppelin.
У 2003 році журнал Rolling Stone присвоїв Пейджу почесне 9-те місце серед ста найкращих гітаристів рок-н-ролу всіх часів. Пам'ять про Джиммі знаходиться у Залі слави Рок-н-ролу у двох варіантах: як гітаристові The Yardbirds та Led Zeppelin. У середині грудня 2008 група експертів американської радіостанції Chop Shop визнала Джиммі Пейджа найкращим гітаристом усіх часів
Англія 50-х років була нищівною до молоді у своїх обмеженнях: транспорт після 21-ї години не рухався країною та містом, екрани телевізорів показували «сніжок». Саме тому для юнака єдиним захопленням стала музика, а особливо гітара, яка завжди була поруч із Джиммі.
Попри те, що Пейдж був дуже крихкою людиною, він вже тоді опанував великі гітари та мав у своєму розпорядженні чималу колекцію різноманітних інструментів. Саме на цьому етапі люди з оточення почали помічати нетипову, своєрідну манеру гри хлопця.
Після хвороби, через яку він покинув свій перший музичний колектив, Джиммі вступає до художнього училища, яке через півтора року залишить. У цей час він ні на хвилину не забуває про свою улюблену справу — гру на гітарі. Вечорами у його домівці збиралися хлопці, серед яких були відомі Джефф Бек та Ерік Клептон. Їх зовсім не влаштовувала музика початку 60-х: джаз та «попсовий» рок-н-рол.
Одного разу друзі затягнули його для участі в джемі за участю BLUES INCORPORATED. Після цього пішли нові і нові джеми, хлопчину відрахували із художнього училища, у нього з'являється джерело грошей — він працює гітаристом на студії звукозапису.
Джиммі швидко зрозумів закони цього бізнесу, і тому його брали для записів до багатьох виконавців того часу: The Who, The Kinks, Джо Кокер, The Rolling Stones та інших.
Проте, дуже швидко робота втомила Джиммі. Йому захотілося більшого, він бажав здійснити свої амбіції. Саме тому він і повертається на сцену.
У 1966 Юного гітариста з досвідом студійної роботи з радістю беруть до гурту The Yardbirds. остаточний розпад гурту -7 липня 1968 року.
1969 Джиммі Пейдж знаходить нових учасників (Джиммі Пейдж, Джон Бонем, Роберт Плант, Джон Пол Джонс) та змінюють назву на Led Zeppelin. Як автор, гітарист та продюсер Джиммі Пейдж зробив Led Zeppelin прототипом для багатьох майбутніх рок-гуртів. Більшість мелодій, які Джиммі виконував, залишаються визнані й сьогодні як одні з найкращих, а його соло у славнозвісній «Stairway to Heaven» вважається одним із найкращих гітарним соло всіх часів.Як продюсер, Пейдж отримував великі кошти для нововведень у технології запису та гри. Серед головних відкриттів, що зробив Джиммі, була нова технологія запису барабанів. тепер їх звук був об'ємним.
Після розпаду гурту Led Zeppelin через смерть барабанщика Джона Бонема, кар'єра Джиммі склалася гірше, ніж в інших учасників гурту. У 1983 році він дав серію благодійних концертів. У 1984 він відновив дружні стосунки із Джеффом Беком та Еріком Клептоном.
Пізніше Пейдж зв'язався з Роєм Харпером та записав альбом «Whatever Happened to Jugula?». Брав участь у народних фестивалях, де виконував прості акустичні партії. У 1984 році разом з Робертом Плантом записав альбом «The Honeydrippers». Після цього він зв'язався з Полом Роджерсом, щоб записати два альбоми під назвою The Firm. Перший альбом так і називався «The Firm», за яким слідував другий — «Mean Business» 1986 року. Серед синглів можна вказати пісні «Radioactive» та «Closer». Подальшому Джиммі записується з Робертом Плантом, The Rolling Stones та ін. Пише музику до фільму «Жага смерті 3».
Зараз в індивідуальній дискографії у музиканта 5 власних альбомів, 3 сумісно з Робертом Плантом та 5 з іншими виконавцями.
Досягнення
ДЕЙВ МАККІН
Дейв Маккін — британський ілюстратор, фотограф, режисер, графічний художник і автор коміксів.
Під час своєї поїздки до Нью-Йорка в 1986 році, ілюстратор познайомився з Нілом Гейманом, разом з яким вони почали роботу над коміксом
«Чорна орхідея» (англ. Black Orchid),
У січні 2005 року на фестивалі Sundance відбулася прем'єра його першого фільму «Дзеркальна маска»,
2016 року презентував комікс «Чорний пес: Мрії Пола Неша» (англ. Black Dog: The Dreams of Paul Nash),
Джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%B9%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D1%96%D0%BD