понеділок, 10 червня 2024 р.

Майстер- клас "Безпечне морозиво"

 


Всесвітній день морозива 🍦🍨🍨 щорічно 10 червня. Це день, коли люди в усьому світі насолоджуються своїм улюбленим ласощами.

Морозиво — це заморожений десерт, який зазвичай готують із молока, вершків, цукру та ароматизаторів. Його можна подавати в різних формах, включаючи конуси, стакани, тістечка та сунде. Морозиво є популярним ласощами в багатьох культурах і ним можна насолоджуватися в будь-яку пору року.

Існує багато різних видів морозива, включаючи ванільне, шоколадне, полуничне, м’ятне та багато іншого. Також можна знайти морозиво з різними ароматизаторами, такими як фрукти, горіхи та цукерки.

Морозиво — це не лише смачний десерт, але й непогане джерело кальцію та білка. Це також може бути хорошим джерелом вітамінів і мінералів, залежно від використовуваних інгредієнтів.

Ось кілька цікавих фактів про морозиво:

  • Перше зафіксоване морозиво було виготовлено в Китаї в 7 столітті до н.е.
  • Томасом Джефферсоном було зафіксовано, що він володів рецептом морозива.
  • Перший завод з виробництва морозива в США був заснований у Філадельфії в 1848 році.
  • Найбільший у світі сунде з морозива було виготовлено в Іллінойсі в 1983 році. Він важив 15 тонн і мав довжину 51 фут.
  • Найпопулярнішим смаком морозива у світі є ваніль.

Якщо ви шукаєте спосіб охолонути в спекотний літній день, обов’язково насолодіться порцією морозива. Це смачний і поживний десерт, який сподобається людям будь-якого віку.

Тому з нагоди Всесвітнього дня морозива ми запропонували нашим юним читачам розмалювати картинки з зображенням морозива, але не фарбою чи олівцями, а повітряним пластиліном. Вийшли дуже гарні, яскраві та креативні картинити смачного десерту, а головне що воно безпечне😊🍦🍨🍨.








Джерела:

https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&event=204594

пʼятниця, 24 травня 2024 р.

Олег Скрипка (60 років від дня народження).



Олег Скрипка -  талановитий музикант, який поєднує в собі понад 11 професій, серед яких: акордеоніст, поет, співак, актор, гітарист, рок-музикант, мультиінструменталіст, інженер.

Народився Олег Скрипка 24 травня 1964 року в місті Ходжент на півночі Таджикистану. Його батьки, Юрій Павлович та Ганна Олексіївна, познайомилися в шахтарському містечку Брянка і після весілля переїхали до Ходженту, де і народився Олег.

Ганна Олексіївна з раннього дитинства впливала на розвиток Олега, займаючись з ним професійно співом та танцями. Уже у віці 4 років Олег вчив вірші.

Дитинство Олега пройшло на околиці Ходженту, де він прожив з сім'єю 7 років. Східна культура, архітектура, гранати, розкішні базари залишили свій слід у сприйнятті світу майбутнього музиканта. Через спекотний клімат, родина переїхала на північ до міста Кіровськ, Мурманська область. Тут Олег навчився кататися на ковзанах і лижах, грав у хокей. Він був товариським, після школи разом з хлопцями будував підземні міста та замки зі снігу.

Шкільні предмети давалися Олегу легко, особливо математика і фізика, де він вигравав на шкільних та обласних олімпіадах. Вчителі зазначали тільки його погану поведінку.

Олег закінчив заочно з відзнакою Московський фізико-технічний інститут. Але через високий конкурс не зміг вступити на денну форму, тому вирішив вступити до КПІ в Києві на радіотехнічний факультет. Під час навчання грав у рок-групі, відвідував студентський театр та театральну студію.

У 1986 році Олег Скрипка разом з Олександром Піпою і Юрієм Здоренком створив гурт "Воплі Відоплясова". Після закінчення КПІ Олег став інженером і отримав кімнату в гуртожитку. Працював над розробкою систем GPS для військово-морського флоту, а у вільний час писав музику та пісні.

З 1991 по 1996 роки гурт "Воплі Відоплясова" гастролював у Франції. Олег Скрипка розпочав свою громадську діяльність у 2004 році під егідою "Країна мрій", займаючись просвітницькою та видавничою діяльністю. Він створив фестиваль "Рок-Січ", який з 2013 року отримав статус міжнародного, а також фестиваль "Монмартр на Андріївському узвозі".

З 2016 року Олег Скрипка з гуртом "Воплі Відоплясова" виступав у містах Мар'їнка, Костянтинівка, Дебальцеве, організовуючи благодійні проекти для підтримки дитячого кардіологічного центру. У 2017 році виступив з піснею "Зродились ми" під час відкриття пам'ятника на честь Акту Злуки України.

Гурт "Воплі Відоплясова", створений у гуртожитку в 1986 році, змішував панк, хард, фолк і диско.

Вони прожили 5 років у Франції, що допомогло здобути популярність. Після розпаду СРСР слава прийшла спочатку в Росії, потім у Франції і тільки потім в Україні. Гурт записав понад 20 альбомів.

Олег Скрипка відомий своїми піснями:

  • Інколи
  • Відрада
  • Серце у мене вразливе
  • Щедрик
  • Жоржина
  • Гуманісти
  • Україна

Він був двічі одружений. З першою дружиною, Марі Рібо, прожив 7 років. Після повернення в Україну зустрів Наташу Сидь, з якою має 4 дітей: Роман, Устим, Олеся, Зоряна.


Прослухати музичні твори:

https://www.youtube.com/watch?v=X0DGNu6L0-8

https://www.youtube.com/watch?v=9tQCdYpo7hg

https://www.youtube.com/watch?v=Xk7sor5f9v0

https://www.youtube.com/watch?v=78EtHnCBJWc

https://www.youtube.com/watch?v=dYfdS8H5Ly8

https://www.youtube.com/watch?v=F9MQ2QxPV7Y


Джерела:

https://znaki.fm/uk/persons/oleg-skripka/

https://www.krainamriy.com/oleg-skrypka/oleg-skrypka-biografiya

https://gazeta.ua/articles/celebrities/_olegu-skripci-58-najcikavishi-fakti-z-zhittya-artista-ta-jogo-populyarni-pisni/1090198



вівторок, 16 квітня 2024 р.

"Феномен голосу. Що ви знаєте про свій голос ?"




Голос
 
— це справжній дар, адже без нього значно утруднюється спілкування між людьми. Багато наук вивчають людський голос — біологія, медицина, психологія, лінгвістика, музика. Проте ми звикли сприймати звук голосу як належне, і починаємо думати про нього тільки тоді, коли раптом його втрачаємо.  Проте відповідні знання та навички допоможуть кожному зберегти свій голос протягом всього життя. Щоб  підкреслити безцінне значення голосу та привернути увагу громадськості до проблем, пов’язаним з його здоров’ям, 16 квітня щороку відзначається Всесвітній день голосу.

    У 2002 році португальський ларинголог професор Маріо Андреа, тодішній президент Європейського ларингологічного товариства, запропонував відзначати День голосу в усьому світі. У Сполучених Штатах Американська академія отоларингології та хірургії голови і шиї офіційно приєдналася до святкування в 2002 році, і в цьому ж році захід отримав назву "Всесвітній день голосу" (World Voice Day або WVD). У 2016 році було проведено вже понад 700 заходів, присвячених цьому Дню.

Цікаві факти:

ЩО СОБОЮ ЯВЛЯЄ ГОЛОСОВИЙ МЕХАНІЗМ?

В розмовах та співі задіяний голосовий механізм, який складається з трьох систем:  системи тиску повітря (діафрагми, м’язів грудей, живота, ребер та легень); вібраційної системи (голосових зв’язок і гортані); резонуючої системи (горла, носових ходів та ротової порожнини). Кожна з цих систем має свою роль в продукуванні звуків.

ЧОМУ ЛЮДИНА ЧУЄ СВІЙ ГОЛОС ІНАКШЕ, НІЖ ОТОЧУЮЧІ?

Кожна людина чує власний голос не тільки за допомогою слуху, а й сприймаючи хвильові коливання від черепа й інших резонуючих порожнин, які є в нашому тілі. Оточуючі сприймають чужий голос виключно на слух. Тому для того, щоб почути свій голос так, як чують його інші люди, слід послухати його в аудіозапису, наприклад, з диктофону.

ЯКИЙ НАЙБІЛЬШИЙ ВОКАЛЬНИЙ ДІАПАЗОН МОЖЕ МАТИ ГОЛОС ЛЮДИНИ?

В 2008 році американець Тім Стормс продемонстрував найширший в світі вокальний діапазон — 10 октав. Це досягнення було занесено до Книги рекордів Гіннеса. Для порівняння, відома співачка Мерайя Керрі має діапазон у п’ять октав.

НАСКІЛЬКИ ГУЧНИМ Є ЛЮДСЬКИЙ ГОЛОС В ПОРІВНЯННІ З ІНШИМИ ЗВУКАМИ?

В середньому наш голос звучить з гучністю 60 децибелів, при тихій розмові — 35-40 децибелів, крик має рівень 75 децибелів. В порівнянні: шурхіт осіннього листя — 10 децибелів, звук радіо — 80 децибелів. Найгучніший голос, зареєстрований у  Книзі рекордів Гіннеса, належить британці Джилл Дрейк — її крик у 129 децибелів перевищує гучність відбійного молотка та рок-концерту. 

ЧОМУ БАГАТО ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЗАЇКАЮТЬСЯ, МОЖУТЬ ВІЛЬНО СПІВАТИ?

Це пояснюється тим, що за мову в людини відповідає ліва півкуля головного мозку, а за спів — права. Тому навіть після перенесеного інсульту деякі люди, які втрачають здатність говорити, можуть співати.


Джерела:

https://life.stopcor.org/ukr/section-svyata/news-vsesvitnij-den-golosu-tsikavi-fakti-pro-vikoristannya-tembriv-golosu-u-zhitti-16-04-2024.html
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=936
https://tobm.org.ua/16-kvitnya-vsesvitnij-den-golosu/







четвер, 21 березня 2024 р.

Вітання з Днем Ляльковода!


 

21 березня — день улюбленців усіх дітей, умільців створити казкову атмосферу та подарувати неживій ляльці динаміку та характер — Міжнародний день лялькаря.

День ляльковода – це особливе свято, яке збирає разом любителів та професіоналів у світі лялькового мистецтва також дає можливість для лялькових майстрів зустрітися, поділитися досвідом та натхненням, знайти нові ідеї та перспективи у розвитку свого ремесла. Цей день присвячений не лише лялькам як візуальному об'єкту, а й людям, які творять та оживляють ці маленькі істоти.

Щороку 21 серпня ляльководи та шанувальники лялькового театру відзначають своє професійне свято. Цього дня різні міста організовують спеціальні виставки, конкурси, майстер-класи та спектаклі, демонструючи весь спектр творчих можливостей, пов'язаних із ляльками. Це також чудовий привід для шанувальників мистецтва ляльководства поринути у світ чарівництва та поглянути на ляльки та ляльковий театр з іншого боку.

Нехай ваш творчий розум безмежно вишиває мрії та історії на нитках долі лялькового світу. Бажаємо вам безмежної натхненності, таланту та вдалих творчих експериментів у цьому чудовому мистецтві! Нехай кожна ваша лялька стає персонажем унікальної історії, яка зворушує та зачаровує світ.

Щасливого Дня Ляльковода! 🎭🎉


Джерела:

https://bilyi.home.cx.ua/ukraincyam/koli-den-lyalkovoda-istoriya-ta-tradicii.html


неділя, 3 березня 2024 р.

Івасюк Володимир Михайлович

 

                                                                        
                                                                             1949 -1979

Володимир Івасюк вважається основоположником естрадної музики в Україні. Він є автором 107 пісень, 53 інструментальних творів та автором музичних супроводів до спектаклів, мав диплом медика.
Володимир Михайлович народився 4 березня 1949 року в селищі Кіцмань в родині вчителів  Михайла Івасюка і Софії Карякіної. Мати родом із Запорізької області. У родині також була донька Галина.



З 1955 року, коли Володимирові було 5 з половиною років, він почав учитися за класом "скрипка" у місцевій дитячій музичній школі, створеної зусиллями батька.


У 1956—1966 роках навчався в Кіцманській середній школі.


 

1962 року взяв участь у завершальному концерті обласного огляду музичних шкіл Буковини.

1963 закінчив Кіцманську музичну школу. Влітку вступив до Київської музичної десятирічки імені Миколи Лисенка на спеціальність альт. Навчався лише впродовж першої чверті. З другої, через хворобу, повернувся до Кіцмані та навчався у середній та музичній школах за класом фортепіано.

1964 року написав музику до першої пісні "Колискова" на вірші батька. У рідній школі створив дівочий вокальний ансамбль "Буковинка".

У червні 1965 року ансамбль "Буковинка" завдяки перемозі в республіканському конкурсі здобув право взяти участь у святковому концерті на честь "25-річчя возз'єднання Буковини в єдиній українській державі. Крім того, музикантів нагороджено поїздкою по Дніпру".

Він прекрасно грав на фортепіано та гітарі, віолончелі та скрипці. Володів альтом. За ці таланти його називали музичним вундеркіндером.

Володимир Івасюк був палким прихильником та представником вільного Західного світу, що в свою чергу притягувало до нього багато люду, але паралельно з тим і викликало постійну зацікавленість ним у КДБ.

Свою першу пісню Володимир Михайлович написав у 1964 році. Вона називалась "Колискова". Вірші написав його батько.

Він створив у школі вокально – інструментальний ансамбль "Буковинка". За активну творчу діяльність та різноманітні перемоги ансамбль був нагороджений поїздкою по Дніпру.

1966 року разом із сім'єю переїхав до Чернівців. Вступив до Чернівецького державного медичного інституту, але першого ж дня його відрахували за випадок з пам'ятником Леніна (у квітні того року, за два місяці до закінчення школи, Івасюк з однокласниками випадково скинули бюст Леніна у Кіцмані). Перший секретар Чернівецького міськкому комсомолу Аркадій Казімірський допоміг йому влаштуватися на завод "Легмаш" учнем токаря. Там Володимирові доручили керувати заводським хором, який через півроку став лавреатом обласного конкурсу. Під псевдонімом "Весняний" надіслав на обласний конкурс пісні "Відлітали журавлі" на вірш В. Миколайчука та "Колискова для Оксаночки" на власний вірш. За пісню "Відлітали журавлі" нагороджений першою премією.

1967 року завдяки позитивній характеристиці, яку написали на "Легмаші", поновив навчання в медичному інституті. Там став учасником самодіяльного ансамблю пісні й танцю "Трембіта", у якому грав на скрипці. Завдяки його старанням в інституті створено камерний оркестр. 1972 року перевівся до Львівського медичного інституту.

1968 року в телепрограмі Українського телебачення "Камертон доброго настрою" разом з ансамблем "Карпати" виконав пісню "Я піду в далекі гори".

1970 року склав пісні "Червона рута" й "Водограй", які 13 вересня вперше виконав з Оленою Кузнецовою на Театральній площі міста Чернівці у прямому ефірі передачі "Камертон доброго настрою". Путівку в життя пісням дав ансамбль "Смерічка» Л. Дутковського (солісти Назарій ЯремчукВасиль Зінкевич, М. Ісак, звукорежисер Василь Стріхович).

У травні 1971 року текст і ноти "Червоної рути" опублікував тижневик "Україна". У серпні того ж року режисер Роман Олексів зняв у селищі Яремча український музичний фільм "Червона рута", в якому головні ролі виконали Софія Ротару й Василь Зінкевич. У фільмі звучить багато пісень Івасюка. Пісня "Червона рута" увійшла до двадцятки переможниць першого всесоюзного фестивалю "Пісня-71". На завершальному концерті в Останкіно її виконали солісти ансамблю "Смерічка" Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і автор Володимир Івасюк у супроводі естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Юрія Силантьєва.






1972 року на Чернівецькому телебаченні відбулася прем'єра пісні "Балада про дві скрипки", яку виконала Софія Ротару. Пісня "Водограй" у виконанні ансамблю "Смерічка" Левка Дутківського (солісти Мирослава Єжеленко та Назарій Яремчук) у Москві перемогла в телевізійному конкурсі "Алло, ми шукаємо таланти!" та на фестивалі "Пісня-72"

1972 року В. Івасюк переїхав до Львова. Там навчався в медичному інституті й розпочав студії у консерваторії на підготовчому відділенні.

У листопаді на запрошення Володимира Івасюка у Львівському театрі ім. Марії Заньковецької його пісні виконав ансамбль "Смерічка" під керівництвом Левка Дутківського.

Початок співпраці з поетом Ростиславом Братунем, яка стала етапною у творчості композитора, припадає на осінь 1972 року. Ще до знайомства Івасюк написав пісню "Коли між нами не було нічого" на однойменний вірш Братуня. Загалом у цій співпраці створено 22 пісні.

1973 року закінчив Львівський медичний інститут, вступив в аспірантуру до професора Т. Митіної.

У серпні 1974 року в складі радянської делегації взяв участь у міжнародному пісенному конкурсі "Сопот-74", де Софія Ротару виконала його пісню "Водограй". Із сестрою Галиною здійснив коротку подорож Польщею.

У вересні 1974 року розпочав навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі Анатолія Кос-Анатольського.

У 1974–1975 роках працював над музикою до вистави "Прапороносці" за однойменним романом Олеся Гончара. Режисер вистави — Сергій Данченко. Прем'єра вистави відбулась 19 березня 1975 року. Музику В. Івасюка високо оцінили критики.

У серпні-вересні 1975 року в селі Розтоки на Буковині режисер Віктор Стороженко зняв фільм "Пісня завжди з нами", в якому Софія Ротару виконала 6 пісень В. Івасюка.

У липні 1976 року В. Івасюка відрахували з консерваторії за те, що під час зйомок цього фільму він пропускав заняття. Створив музику до вистави "Мезозойська історія" у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі.

1977 року відновив навчання у Львівській консерваторії в класі Лешека Мазепи. Софія Ротару з піснею Івасюка "У долі своя весна" перемогла на фестивалі "Сопот-77". Вийшли платівка-гігант "Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару", яку записано ще 1974 року, а також збірка його пісень "Моя пісня".

У квітні 1978 року взяв участь у Всесоюзному конкурсі молодих композиторів у Єревані. Піаністка Л. Десяткіна виконала на конкурсі "Сюїту-варіації" на тему народної пісні "Сухая верба" В. Івасюка.

У жовтні 1978 року взяв участь у Всеукраїнському зльоті творчої молоді. Було виконано "Сюїту-варіації для камерного оркестру" та відбулася прем'єра пісень "Літо пізніх жоржин" на вірші Р. Братуня, "Нам спокій, друже, тільки сниться" на вірші Романа Кудлика (у виконанні соліста Львівської опери Ігоря Кушплера).



У листопаді 1978 року здобув перемогу на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві — дипломи II ступеня за "Сюїту-варіації для камерного оркестру" та "Баладу про Віктора Хара".

У квітні 1979 року був членом журі I Республіканського конкурсу артистів естради в Хмельницькому. Виїхав до Львова в ніч з 23 на 24 квітня.

24 квітня 1979 року за телефонним викликом вийшов з дому і більше не повернувся. 18 травня тіло Володимира Івасюка випадково знайшли в Брюховицькому лісі під Львовом. Точна дата смерті невідома. 22 травня відбувся похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі.

Він був неординарною та обдарованою людиною – окрім музики Володимир талановито малював пейзажі, портрети та автопортрети, шаржі та карикатури.

Має багато нагород, серед яких – дипломант Всесоюзного огляду молодих композиторів, Лауреат Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського, має Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка та посмертне звання Героя України (яке було присвоєне колишнім президентом Віктором Ющенком).

Прослухати найпопулярніші пісні можна за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=w-yTvjSZALk

https://www.youtube.com/watch?v=71g6NPx0UZ4

https://www.youtube.com/watch?v=uDw4pWrVPss

 Джерела:

https://dovidka.biz.ua/volodimir-ivasyuk-tsikavi-fakti/

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

https://suspilne.media/culture/378380-ivasuk-mi-z-koliski-nacionalisti-akso-materi-spivaut-ukrainski-koliskovi-tomu-nas-perevihovuut-u-konctaborah/