Віртуальна екскурсія “Архітектурна спадщина Криму”

 Визначні пам'ятки Криму: 10 найкращих місць

1. Долина привидів Демерджі

Скелі химерної форми можна знайти в північній частині Алуштинської долини. На горі Демерджі є фортеця, стежка поблизу якої і веде в Долину привидів. Тут можна подивитися на безліч кам'яних фігур, вгадування форм яких – ще ті вправи для мозку. У Долині привидів є «Профіль Катерини II» – скеля, що нагадує жіночий бюст, і «Велетень» – 25-метрова кам'яна громада.Через вивітрювання гірських порід тут можна добре пофантазувати – кожна з дрібних скель, яких у цьому місці безліч, нагадує казкових персонажів, тварин і рослини. Перш ніж їхати в Долину привидів, познайомся з її легендою - захоплива історія сподобається як дорослим, так і дітям. Демерджі – це гірський масив в 10 кілометрах від Алушти в районі села Лучисте. Історична назва масиву – Демірджі-яйла, що в перекладі означає «коваль». Подейкують, під дією сильного вітру, шматки гірської породи з таким стуком летять донизу, що й справді нагадують могутні удари коваля молотом по ковадлу. В давнину гору Демерджі називали ще й Фуною, що з давньогрецької перекладається як «димна». Мовляв, скільки годин у добі, стільки разів змінюється колір цієї таємничої гори.   Основними вершинами гори є Північна і Південна Демерджі, висотою 1356 і 1239 метрів над рівнем моря. Найпривабливішим для туристів є Південний схил гори-коваля. Саме тут розташована відома долина привидів – чудернацькі скупчення кам’яних глиб, які своїми контурами нагадують людські постаті та загадкові предмети. 

 Поблизу вершини Південної Демерджі знаходиться скеля, відома у народі під назвою «Голова Катерини», або ж «Голова воїна». Вона дуже гарно проглядається з траси Сімферополь – Ялта.   Ще одним визначним місцем гірського масиву Демерджі є руїни фортеці «Фуна» біля підніжжя гори. Спорудили її, ймовірно, у 13 столітті і дотепер збереглися лише контури замку та залишки християнського храму. Подейкують, саме тут знаходився центр однієї з кримських єпархій Константинопольського патріархату.   Зрештою, гора Демерджі – це неповторна гірська природа та мальовничі краєвиди. Зупинившись біля однієї з річок Джурла, ви матимете змогу відпочити, зануритися в освіжаючі води водоспаду, або ж просто розслабитися у десятках тихих і цілющих природних ванночок. Неподалік від цієї місцевості також розташована Хапхальська ущелина із 19-метровим водоспадом Джур-Джур. А з кожним наступним кроком перед вами відкриватимуться все нові й нові казкові долини, цілющі джерела та бурхливі водоспади.  

2. Гірське місто Чуфут-Кале

Середньовічне місто-фортеця розташоване в 2,5 км від Бахчисарая. Існує безліч варіантів назв цього місця, одним із найпопулярніших вважають простий переклад з кримськотатарської мови, згідно з яким «Чуфут-Кале» – це єврейська фортеця. Припускають, що місто виникло приблизно в V - VI століттях і служило зміцненням на кордоні візантійських володінь. Жили в Чуфут-Кале переважно караїми. Найбільш давні поселення на території сучасної України виникали на Кримському півострові. Зазвичай вони мали оборонний та фортифікаційний характер. Не стало винятком і «печерне місто» Чуфут-Кале, яке знаходиться на плато на висоті 500 метрів та з трьох сторін оточене глибокими долинами. На сьогодні точно невідомо, ким було засновано місто. Припускають, що в 11 столітті тут жили хазари, алани. Пізніше ці землі завоювали татари і до початку 16 століття Чуфут-Кале слугувало резиденцією кримських ханів. Вже у 14 столітті територію почали населяти караїми-ремісники. З часом татари покидають цю територію, а своєю столицею роблять Бахчисарай. У 19 столітті караїми перебралися в інші міста Криму, оскільки умови життя там були легші. Таким чином, Чуфут-Кале залишили його останні мешканці, але туристи та бажаючі поринути в стародавню історію не залишають місто сьогодні пустувати.   Сховане у серці підгірного Криму «печерне місто» є улюбленим місцем відвідування туристів. Дорога до середньовічного Чуфут-Кале складається з високого підйому, стежинок та сходинок. Ви побачите Успенську церкву, монастир, кладовище, джерело зі свяченою водою. 

3. Фороська церква

Ця церква славиться в першу чергу своїм розташуванням - де ще в Україні ти знайдеш храм на скелі, який маячить між хмар? Від моря Фороську церкву відокремлює 472 м. Зведена вона була в 1892 році на гроші чайного магната Кузнєцова, що мав плантації на Цейлоні. Візантійський стиль церкви розробив академік Чагін. Причиною зведення були події 1888 року, коли на станції Борки зазнав аварії поїзд царської сім'ї. На честь того, що всі члени сімейства залишилися живі, і була споруджена Фороська церква. Служіння тут проходять і зараз, тому, якщо хочеш зайти всередину, не забудь з собою косинку, щоб прикрити голову.

4. Бухта Кохання

Бухта Кохання є одним із найголовніших прикрас селища Рибальське. Сюди непросто дістатися, але воно того варте – краєвид на Чорне море відкривається приголомшливий. Підійди серйозно до вибору взуття – воно має фіксуватися на нозі і не ковзати, оскільки тобі доведеться полазити по скелях. Насправді значно простіше дістатися до бухти вплав. Якщо ти любиш гострі враження і неймовірну свободу - обов'язково спробуй добратися і насолодитися незайманою природою Криму саме в цьому місці. Будь готова зустріти голих людей і людей, що плавають з маскою. Оскільки тут є жерло стародавнього вулкана, залите кристально чистою водою, в бухті так і хочеться роздягнутися і дивитися на світ під водою.

5.  Генуезькі фортеці

Генуезькі фортеці були побудовані в середні століття генуезцями. У Криму є три фортеці, фундамент яких заклав саме цей народ. Подивитися на найдавніші споруди ти можеш у Балаклаві (фортеця Чембало), в Судаку і в Феодосії (Кафа).

Генуезька фортеця в Судаку – найбільша з твердинь бравих торговців і колоністів, яка найкраще збереглася. Наука не дає однозначної відповіді на питання: коли ж були закладені перші камені настільки величного творіння рук людини. Історія цієї твердині почалася з заселенням генуезцями Кафи, на сьогоднішній день це місто Феодосія. Як опорний пункт колонії Солдайя фортеця будувалася в період з 1371 по 1469 роки.   Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що являє собою конусоподібну гору. Височина має назву Киз-Кулле-Бурун, що з татарської мови означає «мис дівочої вежі».  Генуезька Фортеця в Судаку є зразком класичних європейських бастіонів пізнього середньовіччя. Встаньте перед вежами твердині біля воріт фортеці і ви побачите, наскільки потужні і неприступні її стіни. Із заходу твердиня важкодоступна, з півдня та сходу її захищають стрімкі стіни гори, що спускаються до моря, а з північного сходу виритий глибокий рів, який можна було перетнути тільки по мосту біля важких кованих воріт.

6. Воронцовський палац

Біля підніжжя гори Ай-Петрі в місті Алупка розташований один із найгарніших палаців Криму. Побудований він з діабазу, вулканічної гірської породи. Тут ти можеш відвідати музей і прогулятися по парку, де росте безліч троянд. Воронцовський парк створював головний садівник ПБК Карл Кебах. Палац побудований в дусі англійського зодчества, також тут є елементи інших епох. Крім того, при спорудженні було враховано ландшафт ПБК, тому палац дуже красиво виглядає з води під час прогулянки на катері. Воронцовський палац –  одна із семи найчарівніших споруд України, яка височіє посеред мальовничої місцевості біля підніжжя гори Ай-Петрі у місті Алупка. Палац був побудований як кримська резиденція генерал-губернатора Новоросійського краю графа Михайла Воронцова. Палац став окрасою усього Кримського півострова, а нині – одним із архітектурних чудес України.   Перші будівлі, із яких у 1828 році почалось зведення палацу, з’явилися задовго до бажання графа Воронцова закласти в Алупці розкішну резиденцію. Їх авторами були архітектори Франц Боффо і Томас Харрісон. Натомість, авторство проекту Воронцовського палацу належить архітектору Едуарду Блору, відомому «батькові» Вестмінстерського абатства та частини фасадів Букінгемського палацу. До слова, сам Блор навіть не приїжджав до Криму, проектуючи Воронцовську резиденцію на основі одних  лише знань про рельєфні особливості місцевості.   Будівля Воронцовської резиденції виконана у стилі псевдоготики з її містичністю та таємничістю у кожному квадратному метрі споруди. Зводили палац із непростого, але дуже міцного матеріалу – зеленувато-сірого діабазу із природних розсипів в Алупці. Всі роботи із обробки та висікання стінних блоків виконували вручну сотні кріпаків. Можливо, саме тому палац дотепер зберігає свою міць та красу, приваблюючи туристів з різних куточків світу.   У цілому палац нараховує 150 приміщень, кожне із яких має унікальний інтер’єр та свою історію. А за вікнами простягається величезний дендропарк площею близько 40 гектарів із чарівними алеями, делікатними водоспадами, озерами та екзотичними деревами. Міцні зеленкуваті стіни палацу чудово гармонізують із навколишньою природою. На щастя, ані землетрус 1927 року, ані Жовтнева революція, ні Гітлерівська війна не завдали будівлі Воронцовської резиденції серйозної шкоди. Дотепер всередині будівлі зберігаються неповторні колекції порцеляни, унікальні книги, неперевершені твори мистецтва. Тут є витвори Імператорського порцелянового заводу в Петербурзі, витвори декоративної бронзи і стародавніх годинників майстра Франції П'єра Філіпа Томіра, роботи якого прикрасили збірки Тюїльрі в Парижі, Зимового палацу в Петербурзі, замку Фонтенбло, палацу Демідова у Флоренції. У палаці також збереглись єдині в Україні та Росії солом'яні шпалери з вишивками кольоровими нитками доби класицизму. Саме тут знаходиться і унікальна колекція живопису: рідкісні для тодішньої Росії твори таких англійських майстрів, як Петер Снейєрс, Каспар Нетшер, Карло Маратті, Вільям Хогарт, Джордж Доу.   Воронцовський палац здобув нове звання в Україні. За результатами Всеукраїнської акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», колишня резиденція графа є однією із найдивовижніших споруд України.

7. Мармурова печера

Неймовірна печера в Криму розташована на нижньому плато гірського масиву Чатир-Даг. Відкрили її в 1987 році сімферопольські спелеологи. Складна система залів і галерей зараз обіграна різних кольорів підсвічуваннями і відкрита для відвідувачів. Химерні форми натічних утворень так і хочеться помацати. Загальна протяжність всіх розвіданих залів складає понад 2 км, а глибин – 60 метрів. Якщо хочеш тут фотографувати – не забудь узяти з собою штатив. У Криму серед заповідних лісів та химерних скель видніється живописний силует гірського масиву Чатир-Даг. Вражає дивовижний рельєф гір! Рясні дощі, гірські річки й струс земної кори сприяли утворенню в горі карстових порожнин, які з часом перетворились у дивовижні печери. Королевою вважають одну з найпрекрасніших у світі Мармурову печеру. Підземні річки вимили цілі галереї усередині гори, а обвали розділили їх на зали. Людина вміло підкреслила цю красу, зробивши освітлення, проклавши зручні доріжки і наповнивши печеру приємною музикою. І сьогодні це диво природи запрошує всіх бажаючих прогулятися дивними вигадливими лабіринтами та насолодитись застиглою у камені красою. Що подивитися в мармуровій печері Мармурова печера – наче жива істота, все тут росте, рухається завдяки воді. Так майстерно відшліфувати камінь здатна лише природа. Через штучний 10-метровий тунель ви потрапите до Галереї казок, прикрашеної химерними статуями сталагмітів, у контурах яких можна побачити казкових персонажів, різних звірів та незвичайної форми замки. Більшість назв сталагмітів, сталактитів дали діти, адже всім відомо, що дитяча фантазія багата і погляд на світ особливий, незвичайний. З пітьми виринають сталагміти, що так схожі на Слоненя, Мамонта, голову Дракона та Царівну-жабу. Крім Галереї казок, ви побачите велетенські зали Головної ти Нижньої галерей. Завітайте також до залів Троянд, Надій, Балконна, Люстрова та зали зі смачною назвою Шоколадна. І всюди – виблискують кам’яні водоспади, каскади гурових озер, коралітові кам’яні квіти, скульптурні сталагміти. У Палацовій залі ви побуваєте на королівському прийомі – всіх привітно вітають грандіозні колони «Король» та «Королева», а поруч знаходиться вся королівська свита у вигляді химерних сталагмітів. І вся ця краса створена не руками талановитого скульптора, а краплями води. Дивовижно!   Та найбільш таємничою є зала Перебудови. Вона зустрічає гостей темрявою. Але коли ви підходите до неї, раптом темрява відступає, яскраве світло прожекторів наповнює залу, і перше, що вас приголомшить– це її гігантські розміри: висота становить 20 метрів, площа – 4 тисячі квадратних метрів. Білосніжний коралітовий килим кам’яних квітів вкриває стіну зали, а біля витончених крихких мережив – гурових озерець, лежить унікальний 7-метровий сталагміт «Вежа, що впала». Тут легко дихається, адже довкола – жодного алергену. Печеру використовують зокрема як рекреаційно-лікувальний центр, де очищаються дихальні шляхи людини. Тож, крім естетичного задоволення, яскравих вражень, ви отримаєте свою порцію здоров’я.

8. Тропа Голіцина

Гірська стежка, вирубана на схилі гори Коба-Кая – ідеальне місце для прогулянок і фотографій. Споруджена вона в 1912 році на честь приїзду царя Миколи II. Ініціатором створення виступив князь Лев Голіцин. Стежка починається на південно-західному березі Зеленої бухти і тягнеться під північним схилом гори Коба-Кая, виводить на південну сторону, спускається і слідує вздовж узбережжя Синьої бухти, потім виводить на мис Капчик і відкриває краєвид на Блакитну бухту і Царський пляж. Закінчується маршрут ялівцевим гаєм, що веде в центр селища «Новий Світ».

9. Мис Айя

Гарний мис Айя розташований на південному сході від Балаклави. Назва походить від грецького слова «айос», що в перекладі означає «святий». Це місце з дуже сильною енергетикою і стародавніми рослинами, які не побачиш в інших місцях Криму. Також місце славиться гротами біля підніжжя і гігантською воронкою, вкритою величезними каменями різних відтінків.

10. Масандрівський палац

Масандрівський палац імператора Олександра III розташований на Південному березі Криму у Верхній Масандрі. Це одна із найцікавіших пам'яток архітектури 19 століття, що стала окрасою не лише України, а й усієї Європи. В далекому 1822 на місці дубово-грабового лісу знаменитий німецький садівник Карл Кебах заклав в селищі Верхня Масандра парк в англійському стилі. Під керівництвом Кебаха в лісі були прокладені доріжки, влаштовані алеї, розбиті квітники. Крім ялівців, кипарисів, кедрів, сосен, були посаджені екзотичні фруктові дерева – фіги, лимони, апельсини, маслини. У парку були встановлені декоративні вази та скульптури, що зображували грецьких богів, сфінксів, химер, сатирів. І сьогодні парковий комплекс Верхньої Масандри здобув славу одного з кращих ландшафтних парків, площею в 42 гектари.

Масандрівський палац являє собою триповерховий корпус, з пірамідальним дахом, квадратною і двома круглими гостроверхими вежами, мансардами, парадними напівкруглими сходами, а також майстерно виконаним фонтаном. Зовнішня обробка фасадів метлахською і керамічною плиткою, тераси, відкриті галереї, балкончики, багатий скульптурний декор надають палацу неперевершеного вигляду. Палац здається легким і витонченим.